Сигнали з Всесвіту

Розділ II

Катастрофа

— Увага, увага! — урочисто проголошує інженер Фратев, головний спостерігач «Променя». — Корабель перетнув орбіту планети Октава. Це означає, що ми вступили в сонячну систему Альфа Центавра А!

Ніби чудом, усіх покидає втома багатоденної напруженої праці. Наближення «Променя» до яскраво сяючого двозір'я потребувало все більше і більше складних і точних розрахунків. Ще до прильоту в сонячну систему необхідно було «зважити» й «виміряти» планети, встановити їхню температуру та склад атмосфери. За відносно короткий час учені повинні були розрахувати орбіти всіх восьми планет, які були виявлені у Центавра А. У цій титанічній праці неоціненним помічником їм став «електронний мозок» чеського вченого Свободи — машини, яка за кілька хвилин виконувала ті розрахунки, що вимагали б багаторічних, зусиль цілого колективу обчислювачів.

Академіки Навратіл та Чан-су з допомогою радіолокаторів проникали крізь атмосферу планет і вивчали їхні поверхні. Повідомлення Фратева застало їх саме тоді.

коли вони на екрані астротелевізора уважно розглядали зображення Терції — Третьої, — планети, що, як і всі інші планети незнайомої сонячної системи, дістала свою назву за порядком віддаленості від центрального світила.

— Наша Земля теж третя від Сонця, але з Терцією її не порівняти! — почухав потилицю Чан-су. — Погляньте: море й море… Де-не-де острівець — і знову море. Для рослин і вищих істот тут просто не лишається місця.

— Мене це й не дивує, — сказав тихо Навратіл, не зводячи погляду з зображення планети. — Зірка Центавра А за своєю яскравістю, температурою, масою та розмірами справді дуже схожа на наше Сонце. Але ми не повинні забувати, що Центавр — тризір'я, тоді як Сонце — самотнє. Це означає, що на планети цієї системи впливають ще два світила, розташовані порівняно близько. Можна припускати, що найкращі умови для вищих форм життя могла б мати планета, більш віддалена від Центавра А, — наприклад, Кварта або Квінта.

Академік Чан-су замість відповіді натиснув на одну з кнопок відеофону:

— Товаришу Северсон, прошу, скеруйте імпульси радіолокаторів на планету Кварту.

Навратіл обернувся до вікна. На його обличчя впало сяйво далекого Сонця.

— Гадаю, що навряд чи слід це робити, — сказав він задумливо. — Три найближчих планети особливої надії не подають. То чи не краще просто вирушити до Кварти та оглянути її на власні очі?

— Ви маєте рацію, — погодився Чан-су. — Все одно наближається час, коли треба приземлитись де завгодно. Мо-лодінова вже давно твердить, що слід поповнити запаси ядерного пального, не лишаючи це на останню мить.

— Ну, гаразд. Порадимося з екіпажем. Навратіл схилився над пультом управління і натиснув на кнопку загального виклику. На екрані поступово з'явились обличчя всіх космонавтів.

Пропозицію Навратіла схвалили. Надія Молодінова запропонувала також, щоб один з допоміжних ракетних літаків вилетів дослідити Квінту. Таким чином, одночасно будуть вивчені умови життя і на четвертій, і на п'ятій планетах.

Одразу ж були розподілені завдання: група академіка Навратіла опрацює точний план польоту на Кварту, керування «Променем» візьме на себе Чан-су, наукові дослідження очолить професор Мадараш. Станцію зв'язку на «Промені» обслуговуватиме Мак-Гарді. Лишилось нерозв'язаним питання, хто виконуватиме функції капітана допоміжного ракетного літака «Ластівка». Бажаючих було багато, але після короткої дискусії очолити експедицію на Квінту доручили Надії Молодіновій.

Нарада скінчилась. Знову заспівали «електронні мозки» хитромудрих обчислювальних апаратів. За три години всі підготовчі роботи було закінчено.