Десяте Правило Чарівника, або Фантом

Ніккі змахнула рукою, підкреслюючи свої слова.

— Адже піддавати сумніву такі речі — є найбільший гріх, що межує з єрессю. Тільки незбагненність, недоступність надає вірі святість. І правда, яка таємничість може бути закладена у вірі, яку здатен зрозуміти кожен? Таким чином, лише абсолютно, бездоказово віруюча людина повинна володіти абсолютною праведністю. Отже, той, хто рішуче відрікся від усіх принципів матеріальності і увірував у свою нікчемність, — праведник і гідний нагороди вічністю.

Це те ж саме, що стверджувати, ніби можливо зістрибнути зі скелі з вірою в здатність людини літати. Але розмахувати при цьому руками — значить видати свою невіру. А будь-яка відсутність віри завжди гарантує, що ти розіб'єшся об землю. Отже, відмова від віри є особистою і фатальною помилкою, що тягне за собою смерть.

Ніккі пробіглася пальцями по світлому волоссю, скинула його з плечей і з зітханням опустила руки.

— Чим важче повірити вченню, тим сильнішою повинна бути віра. Разом з посиленням віри приходить відчуття все більш тісного зв'язку з людьми, поділяючими твої переконання, відчуття приналежності до групи присвячених. Віруючі тримаються більш відокремлено через свої переконання, засновані на містиці. Вони відсторонюються від «неосвічених», які викликають підозру вже тим, що не приймають їх віру. Термін «невіруючий» стає формою громадського осуду, яка підозрює в злому намірі будь-кого, хто, — тут Ніккі постукала пальцем по скроні, — воліє використовувати розум. Як бачите, віра сама по собі є ключ — чарівна паличка, якою замішують кипляче вариво із самих диких ідей, створене, щоб перетворитися на догмат нової віри.

Енн лише кидала зневажливі погляди на Сестру, яка зрадила Світло. Але, незважаючи на все своє презирство, навіть не намагалася сперечатися. Річард подумав, що таке з нею буває нечасто. Втім, це було мудре рішення, єдино можливе в даний момент. Ніккі, яка стояла перед ними босоніж, грізно підняла палець.

— У цьому й полягає вада монументального вчення Ордена. Фатальна тріщина в самому центрі всіх міркувань. Наскільки б щирою не була така віра, в кінцевому підсумку вона — не що інше, як ретельно продуманий результат примхи і самообману. Якщо бездумно вірити в догмати, значить треба вірити і безумцям, коли вони видають за реальність те, що говорять їм голоси в голові.

Тому Орден і звеличує святість віри і вчить, що потрібно пригнічувати гріховні бажання, такі як прагнення думати самостійно. Замість цього потрібно просто довіритися своїм почуттям. Проміняти своє життя на сліпе очікування життя загробного. І, за їх словами, тоді і тільки тоді двері в вічність чарівним чином відкриються для вас, і ви пізнаєте правду.

Іншими словами, знання досягається запереченням всього, що це знання містить. Ось чому бездумну віру Орден зрівнює зі святістю. За тієї ж причини відсутність віри оголошують смертним гріхом. Тому, будь-які роздуми про віру вважаються єрессю.