Дівчина, що гралася з вогнем
- Автор: Ларссон Стиг
- Серия: Millenium #2
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Год: Фоліо
- ISBN: 978-966-03-5421-0
- Переводчик: В. М. Верховень
- Жанр: Криминальные детективы
Электронная книга - «Дівчина, що гралася з вогнем». Краткое содержание книги:
Пізно ввечері у своїй квартирі вбито журналіста та його подругу, які вивчали канали постачання до Швеції секс-рабинь з Прибалтики та Східної Європи. Усі підозри падають на найдивнішу дівчину у світі з темним минулим — Лісбет Саландер.
Мікаель Блумквіст починає власне розслідування загибелі своїх колег і друзів, щоб знайти справжнього вбивцю і довести невинуватість Лісбет, яка колись врятувала йому життя.
По всій Швеції розпочато полювання на «вбивцю-психопатку», проте Лісбет Саландер не боїться кинути виклик усім — і мафії, і громадськості, і навіть самій смерті.
— Андерс?
— Я народився у Шрі-Ланці, але мене всиновили і вивезли в Турку, коли мені не було ще й року.
— Добре, Андерсе! Чим я можу вам допомогти?
— Навідуйте його. Йому потрібні інтелектуальні стимули.
— Я можу приходити щодня.
— Мені не потрібно, щоб ви приходили щодня. Якщо він вас любить, то я хочу, щоб він чекав ваших відвідин і заздалегідь радів. Мені не треба, щоб вони йому набридли.
— Чи потрібна йому допомога яких-небудь фахівців, щоб він скоріше видужав? Я оплачу їх, якщо це знадобиться.
Він швидко посміхнувся, але відразу ж знову став серйозним:
— Боюся, що ми і є ці фахівці. Звичайно, мені хотілося б мати більше коштів у своєму розпорядженні і щоб нам не урізали забезпечення, але можу вас запевнити, що він отримує найкраще лікування.
— А якби ви не боялися скорочення коштів, що б ви тоді могли йому запропонувати?
— Ідеальним варіантом для таких пацієнтів, як Хольгер Пальмґрен, був би, звичайно, особистий тренер на повний робочий день. Проте такі можливості в Швеції давно вже нікому не надаються.
— Найміть йому тренера.
— Що ви сказали?
— Найміть персонального тренера для Хольгера Пальмґрена. І виберіть найкращого з усіх. Завтра ж! І простежте за тим, щоб у нього було все необхідне устаткування і решта, що там потрібно. Я влаштую так, щоб уже на кінець нинішнього тижня були виділені гроші на оплату тренера і покупку устаткування.
— Ви жартуєте?
Лісбет прямо і жорстко подивилася в очі докторові Сиварнандану.
Міа Берґман натиснула на педаль гальма і спрямувала свій «Фіат» до хідника перед станцією метро «Гамла стан». Даґ Свенссон відчинив дверці і на ходу сів у машину. Нахилившись, він поцілував Міа в щоку — вона в цей час міцно тримала кермо, об’їжджаючи автобус.
— Привіт! — сказала вона, не зводячи очей з транспорту, що рухався попереду. — У тебе був такий серйозний вигляд. Щось сталося?
Даґ Свенссон зітхнув і застебнув ремінь безпеки.
— Ні, нічого серйозного. Невелика затримка з текстом.
— А що таке?
— Залишився місяць до здачі. Я провів дев’ять з двадцяти двох запланованих нами розмов. І тут раптом проблеми з Бйорком із Служби безпеки! Як на зло, він узяв лікарняний, засів удома і не підходить до телефону.
— Може, він у лікарні?
— Не знаю. Ти пробувала коли-небудь отримати якусь інформацію у Службі безпеки? Вони навіть не кажуть, чи працює він у них.
— Ти не пробував телефонувати його батькам?
— Вони обоє померли. І дружини в нього нема. Є брат, але той живе в Іспанії. Просто не знаю, як мені до нього добратися.
Міа Берґман покосилася на свого друга. Вона вела машину по Шлюзу, намагаючись дістатися тунелю, що вів до Нюнесвеґена.
— У крайньому разі доведеться викинути шматок про Бйорка. Блумквіст вимагає, щоб усі, кого ми в чомусь звинувачуємо, дістали шанс висловити свою точку зору, перш ніж ми опублікуємо їхні імена.
— Було б шкода пропустити представника таємної поліції, який тягається з повіями. Як ти вчиниш?
— Постараюся його розшукати, звичайно. Ти сама як? Не нервуєш?
— Загалом, ні. За місяць у мене захист докторської, а я спокійна, як прокисле молоко.
— Ти знаєш свою тему. Чого ж тобі нервувати?
— Поглянь на заднє сидіння!
Даґ Свенссон обернувся і побачив там коробку.
— Міа! Вона надрукована! — вигукнув він.
У його руках опинилася надрукована дисертація під заголовком:
— Я думав, вона буде готова не раніше наступного тижня. Ой чорт! Треба буде вдома відкоркувати пляшку вина. Вітаю вас, докторе!
Він потягнувся до неї і знову поцілував у щічку.
— Тихше! Доктором я буду ще тільки за три тижні. І будь ласка, прибери руки, поки я веду машину.
Даґ Свенссон засміявся, але тут же знову став серйозним:
— До речі, щодо ложки дьогтю в бочці меду і так далі… Кілька років тому ти ж брала інтерв’ю у дівчини, яку звали Ірина П.
— Ірина П., двадцять два роки, із Санкт-Петербурга. Вперше приїздила сюди в дев’яносто дев’ятому році, потім побувала ще кілька разів. А що?
— Я сьогодні зустрів Гюльбрансена. Поліцейського, який ліквідував бордель у Сьодертельє.[43] Ти читала минулого тижня, що в каналі Сьодертельє виловили утоплену? Про це писали у вечірніх газетах. Вона виявилася Іриною П.
— Боже, який жах!
Обоє помовчали. В цей час вони проїздили Сканстулль.
43
Сьодертелье — передмістя Стокгольма.