Гірка правда. Злочинність ОУН-УПА (сповідь українця)

7.11.1929 р. в будинку дирекції "Східного ярмарку" у Львові бойовики УВО підклали бомбу, вибух якої знищив будинок і поранив двох службовців.

У травні 1930 р. відбулась у Львові, в підземеллях кафедри св. Юра (так!) конференція УВО й ОУН, у червні того ж року відбулася друга така конференція, цим разом у Празі. На ній дійшло до повного злиття УВО з ОУН, причому УВО стала "збройним раменем ОУН"[114], чимось, на мій розсуд, як СС для НСДАП, але з набагато ширшими завданнями: виконувати терористичну роботу. Згодом УВО й ОУН стали монолітом, навіть не вживалася вже назва УВО. Терористичну роботу виконували вже від імені ОУН.

У відповідь на терор ОУН почались арешти й судові процеси проти виконавців нападів, убивств, саботажу. Петро Мірчук у своїй праці на п'ятьох сторінках подає перелік судових процесів за 1929-1930 роки. Ось один тільки приклад з того переліку: 26 листопада (1930 р. - В.П.) суд присяжних у Львові за приналежність до УВО та ОУН і напад на поштовий амбулянс під Бібркою засудив: Юрка Кришталя, Миколу Максим'юка, Зиновія Книша, Богдана Кравціва, Зенона Пеленського, Дмитра Вирсту Богдана Кордюка, Йосипа Процишина, Жигмонта Процишина, Володимира Кічмарського, Володимира Андрущака, Володимира Чоловського, Прокопа Матвійціва і Юлію Козакевич - разом на 1 кару смерті і 37 років в'язниці[115]. Цебто, відраховуючи засудженого до кари смерті, на одного підсудного випало по коло три роки ув'язнення. Це - за описом на стор. 151, натомість на стор. 244-246 читаємо, що покараних було тільки трьох: Кришталь до смертної кари, яку Президент Польщі замінив на 20 років ув'язнення, Зиновій Книш на 6 років і Микола Максим'юк - до 15 років ув'язнення. Всі три були безпосередніми учасниками грабунку грошей з застосуванням вогнестрельної зброї. Під час нападу напасники вбили з револьвера поліціанта-конвоєнта й забрали 26.000 злотих. Ніхто в цьому процесі не був, як пише Петро Мірчук, покараний за належність до УВО чи ОУН, а лише за конкретний тяжкий злочин. Зіставивши ці інформації (стор. 151-244-246) доходимо до висновку, що польський суд виправдав 11 підсудних, а Президент Польщі замінив смертну кару на 20 років ув'язнення. Як на мій розсуд -вирок був аж надто лагідний. В той час на підбільшовицькій Україні за ніщо й без суду розстрілювали, позбавляли всього майна, "суди" без права до захисту засуджували до 10-15 років після 10-15-хвилинного розгляду справи, депортували в Сибір.