Науково-практичний коментар до Податкового кодексу України: в 3 т.
- Автор: Колектив авторів
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Год: Міністерство фінансів України, Національний університет ДПС України
- ISBN: 978-966-337-259-4
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар до Податкового кодексу України: в 3 т.». Краткое содержание книги:
170.6.1. При оподаткуванні доходів, що отримані платником податку у вигляді призів або виграшу в лотерею чи розіграші, така особа сплачує податок за ставками, що передбачені п. 1 та п. 3 ст. 167 Кодексу. При цьому податковим агентом вигодонабувача є особа, яка здійснює нарахування таких доходів (організатор лотереї, розіграшу тощо). Податок сплачується з джерела доходу.
170.6.2. При оподаткуванні доходу, що отримує особа у вигляді виграшу в лотерею або в інших розіграшах, при визначенні бази оподаткування не враховуються витрати особи, які мали місце у зв’язку з отриманням такого доходу. Базою оподаткування у такому випадку є валовий дохід особи.
170.7. Не включається до бази оподаткування благодійна допомога, яку отримує платник податків протягом звітного періоду у вигляді коштів або майна, що надається резидентами — юридичними та фізичними особами як особі, що постраждала внаслідок екологічних, техногенних та інших катастроф, стихійного лиха, аварій, епідемій тощо.
Стаття 171. Особи, відповідальні за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) податку до бюджету
171.1. Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.
171.2. Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є:
а) податковий агент — для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні;
б) платник податку — для іноземних доходів та доходів, джерело виплати яких належить особам, звільненим від обов’язків нарахування, утримання або сплати (перерахування) податку до бюджету.
171.1. Відповідно до положень Кодексу відповідальність за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, визначено роботодавця, який виплачує такі доходи на користь платника податку.
Згідно з підпунктом 14.1.222 пункту 14.1 статті 14 Кодексу роботодавцем визначено — юридичну особу (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ чи її представництво) або самозайнята особа, яка використовує найману працю фізичних осіб на підставі укладених трудових договорів (контрактів) та несе обов’язки із сплати їм заробітної плати, а також нарахування, утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб до бюджету, нарахувань на фонд оплати праці, інші обов’язки, передбачені законами.
Крім цього, для цілей розділу IV Кодексу до роботодавця також прирівнюються юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ чи її представництво), постійне представництво нерезидента або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) дохід за виконання роботи та/або надання послуги згідно із цивільно-правовим договором у разі, якщо буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими.
Відповідно до підпункту 14.1.195 пункту 14.1 статті 14 Кодексу працівником є фізична особа, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію згідно з укладеним з роботодавцем трудовим договором (контрактом) відповідно до закону.
Відповідно до Закону України «Про оплату праці» заробітна плата — це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.
Згідно з підпунктом 14.1.48 пункту 14.1 статті 14 Кодексу заробітна плата для цілей розділу IV Кодексу — основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом.
Відповідно до Закону України «Про оплату праці» основна заробітна плата — це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов’язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.