Версола. Книга 2. Мисливець 04M

— А… забув, це позначення місцевих тварин по каталогу наукової місії вегарів…. почекай секунду, я зараз скину тобі на імплант каталог, щоб у нас не виникало різночитання і нерозуміння…. відправив.

— О! Ну ось тепер зрозуміліше, тепер можна працювати — мисливець перегортав список, і час від часу виражав здивування, змішане з радістю, оскільки об'єм цього пакету був серйозним, а його зміст дуже корисним для трапера.

У каталозі було близько півтисячі найменувань місцевих тварин, з якими учені проводили експерименти — усі дані були актуалізовані розумником на сьогоднішній час, наскільки це було можливо, враховуючи його маленькі можливості нині. Помітив для себе, що вегари працювали тільки з фауною материків, не намагаючись якось досліджувати океанські глибини — тобто, теоретично, світовий океан для людей має бути відносно безпечним — правда, до нього ще потрібно дістатися — узбережжя було в чорній зоні. Проглянувши декілька знайомих по полюванню тварин, розсудив, що кардинальних змін за двісті років не сталося, і фауна особливо не змінилася за цей час, так що каталог виявився дуже навіть цінним придбанням, по цінності його можна було поставити на друге місце після доступу до супутників. Тобто у нього в голові була зараз величезна цінна інформація для людської цивілізації на Версолі, але мисливець відразу прийшов до внутрішньої згоди зі своєю скупуватістю і віддавати такий ресурс нікому в найближчому майбутньому не збирався — унікальність матеріалу оцінила і внутрішня жаба. Описи включали анатомічні схеми тварин з коментарями про цінність того або іншого органу, вагу і розташування їх в тілі тварини, середній масі туші і деякими другорядними замітками, що не мали для трапера цінності в плані прибутку.

— Гм, слухай, розумник, мені звичайно не шкода, але ось у мене навідне питання: а куди тобі одному стільки всього, як ти мені тут написав — у тебе ж всього одна голова в контейнері…. ти не лопнеш — тут одної печінки пів центнера?!

— Мені потрібний стратегічний запас на майбутнє, та і до того ж після переробки залишається мало — останні заготівлі я проводив ще років сорок назад, коли у мене ще були робітники дрони, та і тобі чи не все одно — один рейс, потім відволікати не буду на нові замовлення.

Віктор наштовхнувся в каталозі на тих павуків-переростків, які трохи не з'їли його — об'єкт ТТ-13.62-1201 — збірка інформації стверджувала, що практичної цінності для потреб наукової експедиції в цих організмах не виявлено, але було одне але! Вказувалося, що високу цінність мала деяка субстанція рідкого типу, яку добували з гнізд цих гадів — кладка, де вилуплювалися малюки зазвичай залягала на глибині трьох-чотирьох метрів під землею, і ця сама рідина була деяким поживним розчином для юного покоління, але не це головне. Дослідники провели декілька дослідів з рідиною і встановили, що з неї можна синтезувати природний клей, який мав високі теплопровідні властивості і знайшов широке застосування в мікропроцесорній електронній промисловості. Коротше кажучи, на нього клеїли різні важливі деталі і вузли в дорогих пристроях, як наприклад, ті ж регенератори або високопродуктивні обчислювальні пристрої — навіть в «його» розумнику в голові були деталі, скріплені таким клеєм. Застосування цього типу монтажу скорочувало матеріаломісткість виробу, складність і вагу, а також гарантувало хороше відведення тепла від деталей і їх охолодження.