Гаррі Поттер і келих вогню

— Здається, щось таке згадував, — непевно почухав підборіддя Муді, — але я думав, що добрячий прочухан...

— Муді, ми призначаємо відповідні покарання! Або повідомляємо вихователеві гуртожитку!

— То я так і зроблю, — погодився Муді, дивлячись на Мелфоя з неприхованою антипатією.

Мелфой, чиї вицвілі оченята ще й досі були мокрі від болю й приниження, лиховісно зиркнув на Муді й пробурмотів якісь слова, серед яких можна було розібрати "мій батько".

— Он як? — тихо сказав Муді, прошкутильгавши кілька кроків, від чого у вестибюлі луною розійшовся цокіт його дерев'яної ноги. — Я твого батька знаю давненько... скажи йому, що Муді пильно стежитиме за його синочком... передай йому таке від мене... А вихователь у твоєму гуртожитку, здається, Снейп?

— Так, — обурено буркнув Мелфой.

— Ще один давній знайомий, — прогарчав Муді. — Я вже давно хотів побалакати з друзякою Снейпом... ану, ходімо... — Він схопив Мелфоя за руку і поволік до підвалів.

Професорка Макґонеґел кілька секунд стурбовано дивилася їм услід, а тоді спрямувала чарівну паличку на розкидані по підлозі книжки, і вони стрибнули прямо їй у руки.

— Не говоріть зі мною, — тихенько сказав Рон Гаррі й Герміоні, коли через кілька хвилин вони вмостилися за ґрифіндорським столом, а звідусіль лунали збуджені розмови про те, що допіру сталося.

— Чому? — здивувалася Герміона.

— Бо я хочу назавжди зафіксувати це в пам'яті, — пояснив Рон із заплющеними очима і піднесеним виразом обличчя. — Драко Мелфой — дивовижний стрибучий тхір...

Гаррі й Герміона розреготалися, а Герміона почала накладати їм на тарілки м'ясної запіканки. — Але ж він міг дуже Мелфоя покалічити, — сказала вона. — Добре, що професорка Макґонеґел вчасно його зупинила...

— Герміоно! — розлючено вигукнув Рон, знову розплющивши очі. — Ти псуєш найкращу мить мого життя!

Герміона нетерпляче щось буркнула і почала їсти з неймовірною швидкістю.

— Тільки не кажи, що тобі знову треба йти в бібліотеку, — здивовано глянув на неї Гаррі.

— Треба, — невиразно промовила Герміона. — Багато роботи.

— Ти ж сама казала, що професорка Вектор...

— Це не пов'язано з домашніми завданнями, — пояснила вона. За якихось п'ять хвилин Герміона спорожнила свою тарілку й побігла.

Не встигла вона піти, як її місце зайняв Фред Візлі. — Муді! — сказав він. — Він що, крутий?

— Немає слів, — додав Джордж, сідаючи навпроти.

— Крутіший за всіх крутих, — вигукнув найкращий друг близнюків Лі Джордан, умощуючись на стілець біля Джорджа. — Сьогодні ми були в нього на уроці, — повідомив він Гаррі й Ронові.

— І що? — поцікавився Гаррі.

Хлопці обмінялися багатозначними поглядами.

— Ми ще на таких уроках не бували! — сказав Фред.

— Він знає, — додав Лі.

— Що знає? — спитав, нахиляючись до нього, Рон.