Макуха, або Штрихи до політичного портрета «Блоку Юлії Тимошенко»

З усього видно, що перераховані росіянами кошти потрапили в абсолютно надійні руки. Під час цієї оборудки, за висновками експертів, збиток російському Міністерству оборони оцінено у 98 млн. доларів США.

По кримінальній справі стосовно коштів Міноборони Російської Федерації 25 січня 2001 р. тодішнього віце-прем'єр-міністра України Ю. Тимошенко у Києві допитали російські слідчі, а 30 липня цього ж року Головна військова прокуратура Росії порушила проти неї кримінальну справу. Чому російська прокуратура так вчинила супроти громадянки України? Та тому, що дії з ознаками злочину було скоєно на території Росії — в Москві, там і порушили справу. Як повідомлялось у російських ЗМІ, по цій кримінальній справі засуджено начальника Головного управління бюджету і фінансування МО РФ генерал-полковника Георгія Олійника (вирок — 5 років позбавлення волі — винесено 24 липня 2003 p.). Усього по цій справі проходило 5 російських високопосадових військовослужбовців.

15 вересня 2004 р. ГВП заявила про виклик Ю. Тимошенко на допит 21 вересня і подала в Генпрокуратуру України відповідне міжнародне доручення. Та пані Тимошенко відмовилась їхати до Москви, назвавши виклик на допит «провокацією». Вона також написала генеральному прокурору Російської федерації Володимирові Устінову листа з проханням не перешкоджати «визвольній боротьбі народу України» [57].

Слова про «визвольну боротьбу» — це звичайна відмазка. Річ у тім, що і за українським, і за російським законодавством у справі про корупцію однаковою мірою карають і того, хто брав хабаря, і того, хто його давав. Цілком очевидно, що Юлія Володимирівна страшенно боялася їхати до Москви, бо там її могли пред'явити звинувачення, арештувати і передати справу до суду. Така перспектива її явно не влаштовувала.

Оскільки Ю. Тимошенко відмовилася добровільно прибути у Москву, то 23 вересня 2003 р. Московський гарнізонний суд за поданням ГВП видав санкцію на її арешт. Юлію Тимошенко оголосили у міжнародний розшук. Однак світова громадськість сприйняла такі дії російської прокуратури як тиск на українську опозицію, до якої на той час уже належала Ю. Тимошенко.