Знаки карпатської магії

КУПАЛЬСЬКА НІЧ Стани свідомості. Сновид

Сон, за народними уявленнями, - «кудлатий чоловік із чотирма очима», добрий і зовсім не страшний. У нього є ще помічниця Дрімота й помічник - Здухач. Під час сну з людини виходить дух, який приводить за собою вітер, котрий, у свою чергу, розганяє грозові хмари, воює з іншими духами...

Мандри душі в іншому світі -це і є сон. Коли душа повертається в тіло, сон припиняється. Коли душа відлітає від тіла назавжди, настає смерть...

«Українська міфологія»

Сьогодні Купало у нас запалало -стороною дощик іде, стороною -

та й на наше маєво клечане.

У купальській криниці збільшало водиці, -стороною дощик іде, стороною -

та й на наше житечко зелене.

Купальська пісня

Купала Івана на вулицю звала: - Ходім, Іване, на вулицю,

Та підемо в чисте поле,

В чисте поле - жито глядіти, Від змії, від злої відьми:

Вона в полі заломи ламає,

У корів молоко забирає.

Старовинна купальська примівка

Я приїжджаю до Мольфара днів за два до Купальського свята.

Іду левадою до мольфарської оселі, й цього разу в мене особливий стан перед зустріччю: Мольфар обіцяв розповісти про свій особистий шлях. А основна спеціалізація, що передається в його роду по династії звідтоді, як його родина осіла в Карпатах, - цілительство.

А ще тривають дні літнього сонцестояння, й це одне з найважливіших моль-фарських свят, а для деяких мольфарів свято Купала - найвідповідальніший момент у їхньому персональному році. На саме свято я приїхати не можу, бо купальська ніч -особлива для Мольфара, її він проводить у полонинах та лісах, здійснюючи лише йому відомі ритуали та обряди. І про них він не може говорити, скільки житиме. Це ті обряди, що відкрилися йому в момент посвяти, і їх нестиме він у таємниці до кінця життя та забере з собою, коли піде зоряною стежиною вслід за своїми пращурами, серед яких із незапам’ятних часів хоча б один у роду та був знахарем, примівником, характерником, чаклуном, мольфаром...

До Мольфара приїздить багато людей: від простих горян до відомих артистів і політиків. Кожен зі своїми негараздами, проблемами, проханнями.

Мольфар вислуховує всіх.

- Кожна людина йде зі своїм болем і горем, - говорить мій наставник. - Тож чи можу я відмовляти? І коли віддаю людині часточку свого космічного дару, щоб продовжити Ті життя, - то для мене найбільша радість. Не для збагачення приймаю людей. Я маю заборону на матеріальне багатство. .. хоч і міг би за бажання жити у віллі на березі моря... - Мольфар весело сміється.

Я не сумніваюся в останньому, але тема ця мене цікавить, тож я запитую:

- Чи для всіх мольфарів є заборона на матеріальні блага?

- Не для всіх, - відповідає мій співбесідник. -Але в багатьох випадках. Матеріальний достаток затуманює духовний зір, змінює людину, навіть найсильнішу, змушує її інакше дивитися на речі. Це - велика спокуса. Тому більшості світлих мольфарів заборонено накопичувати гроші та інші матеріальні блага. А якщо мольфар переступає заборону - в нього відбирається дар. А це найстрашніше, що може бути для людини, яка вже зіткнулася з магічним мистецтвом: усвідомлювати свою силу й не могти нею скористатися. Магія ніколи не приносить великих грошей, вона дає розуміння законів світу і силу, щоб їх використовувати. А за те, що я не ганяюся за марнотою земних благ, і маю від духів сильне слово та здатність допомагати. ..

Я не насмілююся запитати в Мольфара, чи був у нього досвід втрати дару на деякий час. Та й яке це має значення? Це - його шлях, дуже нелегкий і унікальний. Важливо те, що він готовий ділитися частиною свого знання...

Натомість я запитую про інше: на хвилі розповіді Мольфара про власний шлях цікавлюся його життям взагалі. А біографія в нього така ж унікальна, як і той прекрасний магічний дар, що його мій наставник несе вже понад 40 років.

Я знаю, що мій Мольфар - «вроджений». І не просто вроджений. Він належить до справжньої династії, що бере початок від козацьких характерників. І я прошу господаря розповісти про його власний шлях до ініціації...

- Мій предок по батькові -Данило Нечай, один із соратників Богдана Хмельницького, полковник Війська Запорізького.

Не тільки військовими подвигами славний був козацький полковник. Він був знаний ще й як характерник, один із тих знавців людської та небесної природи, які вміли відвести очі ворогам на полі бою, зачарувати пістоль, щоб стріляв без промаху, та шаблю, аби була незламною, непереможною, вміли привертати серця людей та перекидатися на тварин. Багатьох козацьких отаманів вважали характерниками. Такими були перший гетьман Січі Запорізької Димитр Виш-невецький-Байда, кошовий отаман Іван Сірко, Самійло Кішка, Данило Нечай... Про них казали, що неможливого, особливо у воїнській та цілительскій магії, для них не було. Вони могли просто дива творити. Загинув же Данило Нечай у бою - один проти Тридцяти озброєних поляків...