Сьоме Правило Чарівника, або Стовпи Творіння
- Автор: Гудкайнд Терри
- Год: 2013
- Язык: украинский
- Год: Електронна книга "КОМПАС"
- Жанр: Фэнтези
Электронная книга - «Сьоме Правило Чарівника, або Стовпи Творіння». Краткое содержание книги:
Хто виявиться настільки чистий душею, що не повірить в принадні обіцянки Тьми? Тільки — юна сестра легендарного Річарда Сайфера Дженнсен. Єдина, кому вдалося вислизнути від клинків найманих убивць. Та, перед якою лежить повний небезпек шлях у серце Д'хари — бо тільки там зможе вона пізнати Сьоме Правило Чарівника.
Зайнята пошуком лавки позолотника, Дженнсен звернула увагу на двох жінок в коричневій шкіряній уніформі. У кожної було довге світле волосся, заплетене в косу. Дівчина стиснула руку Себастяна і потягла його в бічний коридор. Не кажучи ні слова, вона тягнула його за собою, намагаючись іти не дуже швидко, щоб не викликати підозр, але в той же час по можливості швидше зникнути з їхніх очей.
Діставшись до першого з величезних стовпів, що оздоблюють одну зі сторін залу, вона прошмигнула за нього. Якщо люди і дивилися в їхній бік, то могли побачити всього лише, як парочка сіла на лавку біля стіни. Вони намагалися вести себе як завжди. Статуя оголеного чоловіка, що стояв спершись на спис, ледве нахилившись, дивилася на них зверху вниз.
Вони обережно висунулися з-за колони. Дженнсен спостерігала, як дві одягнені в шкіру жінки промайнули через перехрестя. Їх погляди — холодні, пронизливі, розумні, вивчали людей по обидва боки. Це були очі жінок, які могли миттєво і безжально вирішити долю людини — зробити вибір між життям і смертю.
Помітивши, що одна з жінок звернула свій погляд у їхній бік, Дженнсен відкинулась за колону, втиснувшись у стіну. І з полегшенням подивилася на їхні спини, коли жінки віддалилися по головному коридору.
— Що все це означає? — Запитав Себастян, коли вона перевела подих.
— Морд-Сіт.
— Що?
— Ці дві жінки — Морд-Сіт.
Себастян обережно кинув услід жінкам здивований погляд, але ті були вже далеко.
— Я практично нічого про них не знаю. Хіба що це особлива варта…
Дженнсен зрозуміла, що йому — іноземцю — нізвідки було дізнатися про Морд-Сіт.
— Це дуже особлива варта. Думаю, вони — персональна охорона лорда Рала. Морд-Сіт захищають його і навіть більше того. Вони відчувають людей, які мають дар.
Він спробував прочитати щось в її очах:
— Ви говорите про людей, які володіють звичайною магією?
— Будь-якою магією. Відчувають навіть відьом, не кажучи вже про чарівників.
Він скептично глянув на неї:
— Чарівник управляє дуже сильною магією. Він може запросто знищити цих жінок.
Мати розповідала Дженнсен про Морд-Сіт, про те, як вони небезпечні і що їй слід уникати їх за всяку ціну. Мати ніколи не намагалася приховати від дочки природу смертельних погроз…
— Ні. Морд-Сіт володіють силою, за допомогою якої можуть привласнювати чужу магію. Від Морд-Сіт неможливо втекти, поки вона сама тебе не відпустить.
Себастян здивувався:
— Що значить: привласнювати чужу магію? Це безглуздо! Що вони можуть з нею зробити? Адже це чужа сила… Це все одно що вирвати у сусіда зуби, а потім намагатися жувати ними.
Дженнсен провела рукою по волоссю під капюшоном, поправляючи локони, що вибилися:
— Я не знаю, Себастян. Кажуть, що вони перенаправляють магію противника проти нього самого. Чарувати їх — значить, дати їм в руки зброю.
— А чому ми повинні їх боятися?
— Вони здатні не тільки взнавати інформацію у наділених даром ворогів лорда Рала, але й можуть заподіяти біль кому завгодно. Ви бачили, яку зброю вони несли?
— Ні, ніякої зброї я у них не бачив. Вони несли всього лише маленький червоний стержень.
— Це і є їхня зброя. Вона називається ейдж. Вони носять його на ланцюжку, що висить на зап'ясті, щоб вона завжди було під рукою. Це магічна зброя.
Себастян обдумав те, що дізнався, але, схоже, ясності йому це не додало.
— І як вони користуються цим ейджем?
Скептицизм в його голосі змінився на більш спокійні інтонації. Він знову виконував завдання, на яке його послав Джеган, аналізуючи отримані відомості.
— Я погано розбираюся в суті, але з усього почутого раніше можу зробити висновок, що одне лише дотик ейдж приносить неймовірні страждання: від перелому кісток до болісної смерті. Іноді смерть буває миттєвою. Морд-Сіт сама вирішує, наскільки сильною повинна бути біль і чи повинна послідувати смерть.
Деякий час Себастян знову обмірковував її слова. Потім запитав:
— Чому ж ви так боїтеся їх? Якщо всього лише чули про них, звідки у вас такий страх?
Тепер вже вона недовірливо дивилася на нього:
— Себастян, лорд Рал полює за мною все моє життя. Ці жінки — його персональні вбивці. Як ви думаєте, їм буде приємно доставити мене до свого господаря?