Шість головоломок для дона Ісидро Пароді

Фан Ше підвівся і серйозно промовив:

— Те, що ви сказали, — абсолютна правда, однак є речі, що їх вам знати все ж не дано. Та я вам про них розповім. Коли після пожежі всі роз’їхалися, я утвердився в переконанні, що талісман захований у будинку. Але шукати його не став. Я звернувся до нашого консула і попросив, щоби мене відправили на батьківщину, а тоді сповістив про це доктора Шу Туна. Той, як я і сподівався, моментально побіг до Тай Аня. Я відвіз свій мішок на корабель і повернувся назад, але підкрався до будинку з того боку, де патіо, і сховався на пустирищі. Майже відразу прийшов Немировський: сусіди сказали йому, що я поїхав. Потім з’явився Тай Ань. Вони вдавали, ніби шукають мене. Потім Тай Ань заявив, що йому терміново треба потрапити на розпродаж меблів на вулиці Майпу, і вони попрощалися. Тай Ань збрехав: уже за кілька хвилин він повернувся. Зазирнув у мою халупу і взяв там лопату, яка служила мені вірою і правдою, коли я порався в садку.

Він нахилився і почав копати — при місячному сяйві, коло самої верби. Минуло зовсім небагато часу, скільки саме — не можу сказати. Раптом він витягнув із землі блискучий предмет. Нарешті я побачив талісман Богині. Тоді я накинувся на зловмисника — і він отримав по заслузі за скоєне.

Я знав, що рано чи пізно мене заарештують. Треба було врятувати талісман. Я сховав його в роті вбитого. Тепер реліквія повертається на батьківщину, повертається у храм Богині, і мої товариші знайдуть її, коли кремують тіло покійника.

Далі я знайшов у газеті сторінку з оголошеннями про аукціони і розпродажі. На вулиці Майпу відбувалися два чи три меблеві аукціони. Я відвідав один із них. За п’ять одинадцята я вже заходив до готелю «Ель Нуево Імпарсіаль». Ось така моя історія. Тепер ви можете передати мене в руки правосуддя.