Науково-практичний коментар до Податкового кодексу України: в 3 т.
- Автор: Колектив авторів
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Год: Міністерство фінансів України, Національний університет ДПС України
- ISBN: 978-966-337-259-4
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар до Податкового кодексу України: в 3 т.». Краткое содержание книги:
Щодо того, чи може банк призупинити нарахування відсотків за кредитним договором, коли вироком суду визнана винною посадова особа банку в заподіянні матеріальної шкоди за кредитом, оформленим на ім’я фізичної особи, яка кредит не отримувала та не підписувала кредитний договір?
Відповідно до Кодексу (пп. 137.8) датою збільшення валових доходів кредитора від здійснення кредитно-депозитних операцій є дата нарахування процентів (комісійних) у строки, визначені кредитним (депозитним) договором. Якщо позичальник (дебітор) затримує сплату процентів чи комісій, то кредитор урегульовує таку заборгованість згідно із пунктом 159.1 статті 159 Кодексу. При цьому метод нарахувань для визначення податкових зобов’язань кредитора за таким кредитом (депозитом) не застосовується до повного погашення дебітором заборгованості або списання боргу чи його частини на збитки кредитора у порядку, встановленому цим Кодексом. З огляду на Положення п. 159.1 ст. 159 Кодексу обставина, що склалася в банківській установі, не є підставою для призупинення нарахування відсотків. Разом з тим особа, на ім’я якої кредит був оформлений, договір не підписувала та кредит не отримувала, тобто кредитний договір був укладений без мети реального настання правових наслідків, обумовлених ним. Відповідно до ст. 234 Цивільного кодексу України правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, є фіктивним і визнається судом недійсним. Оскільки згідно з ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю, то призупинення нарахування відсотків за кредитним договором може бути здійснено з моменту набуття чинності рішенням суду про визнання такого договору недійсним.
Згідно зі ст. 1 Закону України від 20.12.2001 р. № 2908-III «Про кредитні спілки» (зі змінами та доповненнями) кредитна спілка — це неприбуткова організація, заснована фізичними особами, професійними спілками, їх об’єднаннями на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об’єднаних грошових внесків членів кредитної спілки. Кредитна спілка є небанківською фінансовою установою, виключним видом діяльності якої є надання фінансових послуг, передбачених цим Законом. Відповідно до свого статуту (абз. 4 п. 1 ст. 21 Закону України № 2908-III) кредитна спілка залучає на договірних умовах внески (вклади) своїх членів на депозитні рахунки як у готівковій, так і в безготівковій формі, приймає вступні, обов’язкові пайові та інші внески від членів спілки.
Кредитна спілка, крім розміру плати (процентів), яка нараховується на внески (вклади), що знаходяться на депозитних рахунках її членів, розподіляє частину нерозподіленого доходу, що залишається в її розпорядженні за підсумками фінансового року, між членами кредитної спілки пропорційно розміру їх пайових внесків (у тому числі на додаткові пайові внески) у вигляді відсотків (процентів).
Згідно із Кодексом кредитна спілка є податковим агентом, тому при нарахуванні та виплаті членам кредитної спілки доходів у вигляді процентів на депозит (вклад) та процентів (у тому числі дисконтних доходів) на пайові та додаткові пайові внески її членів вона зобов’язана утримувати податок від сум такого доходу за його рахунок за відповідною ставкою (5 або 15 %). Перерахування податку до бюджету провадиться в порядку, встановленому ст. 168 Кодексу.
На вимогу платника податку особи, які мають статус податкових агентів, зобов’язані надавати відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних пільг та суму утриманого податку (пп. «в» п. 176.2 ст. 176 Кодексу). Для платника податку, зокрема одержувача доходів від кредитної спілки, при отриманні ним протягом звітного року доходів виключно від податкових агентів обов’язок щодо декларування одержуваних доходів вважається виконаним (п. 179.2 ст. 179 Кодексу), тобто річну податкову декларацію такий платник не подає.