ЮРИДИЧНА ПСИХОЛОГІЯ
- Автор: Бедь Віктор
- Год: 2004
- Язык: украинский
- Жанр: право
Электронная книга - «ЮРИДИЧНА ПСИХОЛОГІЯ». Краткое содержание книги:
Для студентів, аспірантів і викладачів юридичних факультетів, а також для працівників правоохоронних органів і тих, хто цікавиться проблемами юридичної психології.
Як правило, огляд місця події є слідчою дією з цілком конкретного виду злочину. Аналітична діяльність слідчого залежатиме від виду злочину. Вона повинна бути спрямована на виявлення тих слідів злочину, які властиві грабежу, розбою, крадіжці, зґвалтуванню, вбивству. У додатку розкриваються особливості огляду місця події залежно від виду злочину.
Для вдалого огляду місця злочину В. Васильєв рекомендує вирішувати такі три завдання:
1) зібрати всю інформацію, яка може мати відношення до події, що розглядається (не обмежуючись збором відомостей для однієї версії);
2) проаналізувати зібрану інформацію і на її основі спробувати створити версію, яка б пояснила попередню подію;
3) зіставити кожну висунуту версію із загальною обстановкою місця події і об’єктивно відзначити всі суперечності. Якщо при перевірці кожної версії виявлені суперечності, необхідно знову повернутися до розв’язання першого, а потім другого завдання.
Таким чином, психологія місця пригоди — це, по-перше, професійне спостереження як навмисне, вибіркове і цілеспрямоване виявлення і збирання інформації за допомогою органів відчуття; по-друге, розумова діяльність слідчого, яка полягає в аналізі емпіричних даних як юридично значущих фактів в їх синтезі; по-третє, реконструкція досліджуваної події за її окремими проявами.
Основний зміст пізнавальної діяльності слідчого при огляді місця події пов’язаний з розкриттям причинно-наслідкової обумовленості фактів. Успіх огляду місця події значною мірою залежить від таких психологічних якостей слідчого, як його спостережливість, знання індивідуально-психологічних особливостей осіб, які належать до кримінального світу, професійний та життєвий досвід, рівень розвитку мислення й уяви, а також інтуїції. Про роль інтуїції в слідчій практиці спеціалісти говорять так: «Слідча практика — це заснована на досвіді і знаннях інтелектуальна здатність швидко, безпомилково знаходити вирішення творчого завдання при обмеженому вихідному матеріалі. Вона відіграє позитивну роль щодо істини, збору доказів, найбільш ефективних прийомів слідства».
§ 2. Психологія обшуку і вилучення
Одним із основних елементів обшуку як слідчої дії, з точки зору психології, є примус стосовно особи, яку обшукують. На відміну від огляду місця події, обшук — це, як правило, відшукування свідомо схованих предметів і документів, що мають доказове значення для розкриття злочину. Інакше кажучи, при обшуку відома мета (у зв’язку з чим і де він має проводитися, які предмети, цінності і документи підлягають пошуку і вилученню), але наявна невизначеність шляхів установлення місця знаходження предметів і документів, які цікавлять слідство. На якому психологічному фоні проходить обшук? Відзначимо найважливіші сторони:
• примусовий характер обшуку, а також виникнення в деяких випадках конфліктних ситуацій викликають підвищене психологічне напруження учасників обшуку;
• пошук схованих матеріальних предметів здійснюється в умовах безпосередньої взаємодії суперечних сторін;
• кожна сторона прагне якомога краще пізнати стратегію і тактику поведінки іншої сторони, сама ж — уникнути будь-якої демаскуючої поведінки;
• кожна сторона своєю поведінкою намагається вплинути на поведінку і дії іншої сторони;
• у психологічній діяльності особи, яку обшукують, інтенсивно функціонують захисні механізми.
Проведення обшуку передбачає наявність і виявлення слідчим професійних знань, навичок і вмінь, а також різноманітних психологічних якостей. Насамперед слідчому необхідно мислено виконати завдання знаходження предметів чи документів, які мають доказове значення для розкриття злочину. Для цього він повинен побудувати мислену модель дій особи, яку обшукують, з приводу схову цінностей чи знарядь злочину, «побачити» можливі мислені процеси і послідовність його дій. Дуже важливо попередньо вивчити особу, яку обшукують (вік, освіта, риси характеру і звички, професія, схильність та інтереси і т. п.), поставити себе на її місце, подумки відтворити поведінку і дії злочинця, коли він вирішував питання про спосіб і місце переховування предметів чи документів. Цілком зрозуміло, що в процесі обшуку, як і при огляді місця події, необхідна професійна спостережливість юриста. Залежно від об’єкта, способу організації та послідовності розрізняють певні види обшуку (див. рис. 15).
Своєчасному початку обшуку, плануванню його проведення, координованості дій учасників обшуку (в разі коли обшук проводиться оперативною групою) сприяє серйозна підготовка до обшуку. (У додатку вказані основні дії, яких повинен вжити слідчий в процесі підготовки до обшуку.)
Страх перед вилученням створює в свідомості обшукуваної особи душевне хвилювання, стан афекту. В основі афекту лежить переживання людиною стану внутрішнього конфлікту, який викликаний суперечністю між вимогами, які до неї ставляться, і можливостями виконання цих вимог. Для стану афекту характерним є звуження свідомості, при якому увага людини повністю поглинається обставинами, що викликали стан афекту. Афект дезорганізує нормальну психічну діяльність індивідуума, при цьому в нього мимовільно формуються захисні механізми[4], які мають специфічні форми в залежності від складу особистості обшукуваного, його індивідуально — психологічних особливостей (в одних це може проявлятися у формі мовчання, замкнутості, в інших — у формі мовної активності, навіть агресивності і т. д.). Завдання слідчого полягає в тому, щоб, впливаючи на особу, яку обшукують, з одного боку, посилювати її афективний стан, а з другого — знайти «слабке місце» в його захисних механізмах.
Найбільше корисної інформації дають спостереження за поведінкою особи, яку обшукують. У зв’язку з цим слідчому необхідно знати основні психологічні закономірності в конфліктній ситуації обшуку:
а) у складній конфліктній ситуації обшуку людина прогнозує своє майбутнє життя залежно від результатів обшуку, що призводить її в стан сильного психологічного збудження (це збудження зовні може виявитися в почервонінні обличчя чи зблідненні, в різко виражених рухах, тремтінні і хрипоті голосу, зміні пози і т. п.);
б) наближення слідчого або іншого члена оперативної групи до місця знаходження схованих предметів, цінностей чи документів призводить до того, що в мозку обшукуваного активуються осередки, які пов’язані з подією злочину і його наслідками. Ця обставина, як правило, обов’язково змінює поведінку людини, що проявляється в її експресії, змінюванні голосу.
По справі Г., притягнутого до кримінальної відповідальності за крадіжку, в квартирі обвинуваченого був проведений обшук. У ході обшуку виявили ряд предметів, які представляли інтерес для справи. У тайнику, вмонтованому в письмовий стіл (шухляда з подвійним дном), були знайдені золоті речі та великі суми грошей. Працівники слідчої групи вирішили на цьому закінчити обшук. Уже виходячи із будинку, один із них почав оглядати сіни. У цей час дружині обвинуваченого, яка до цього була спокійна, раптово стало погано, вона вибігла у двір, знепритомніла і почала битися в конвульсіях. Лікар швидкої допомоги, оглянувши її, висловив припущення, що приступ вона симулює. Це насторожило працівників оперативної групи. Вони повернулися в будинок і на цей раз ретельно провели огляд сіней. Розглядаючи стіни, вони звернули увагу на те, що всі стіни поштукатурені, а на одній із них хазяями було прикріплено кілька вертикальних дощок, в які було вбито цвяхи. Вони, очевидно, використовувались як вішаки для старої одежі і різних предметів. Коли один із працівників потягнув за один із цвяхів, дошки відійшли, як двері. За ними в схованці, вмонтованій між двома стінами, знаходився родич Г., який сховався і якого шукали як вбивцю.
4
4 — Захист психологічний — це система регуляторних механізмів, які слугують усуненню або зведенню до мінімуму негативних, травмуючих особистість, переживань, викликаних станом тривоги, душевної тяжкості.