Множинність злочинів: поняття, види, призначення покарання
- Автор: Зінченко І. О., Тютюгін В. І.
- Год: 2008
- Язык: украинский
- Год: ФІНН
- ISBN: 966-8030-04-4
- Жанр: право
Электронная книга - «Множинність злочинів: поняття, види, призначення покарання». Краткое содержание книги:
В окремому розділі монографії наводяться матеріали судової практики, в яких вирішувалися питання кваліфікації та призначення покарання при множинності злочинів; дасться перелік збірок судової практики, у яких містяться її матеріали з кримінальних справ.
Робота розрахована на суддів, працівників прокуратури, юстиції, органів внутрішніх справ, науковців, викладачів, аспірантів та студентів юридичних навчальних закладів. Корисною вона буде і для всіх тих, хто цікавиться питаннями кримінального права та практикою його застосування.
Реальну сукупність злочинів слід відмежовувати від повторності злочинів. Як вже зазначалось, вони мають низку спільних рис: є видами множинності; утворюються двома чи більше злочинами, кожен з яких передбачений в Особливій частині КК в якості окремого складу; ці злочини вчиняються послідовно, з проміжком часу між ними.
Розрізняє їх те, що при сукупності всі злочини вчиняються до засудження хоча б за один із них, а для повторності ця ознака не є визначальною.
Повторність звичайно складається із тотожних злочинів, тобто таких, що мають однаковий склад і передбачені однією статтею КК. Іноді, у випадках прямо передбачених в законі, повторність можуть утворювати однорідні злочини (ч. 3 ст. 32 КК). Не можуть утворювати повторність різнорідні злочини.
В тих випадках, коли особа вчиняє повторно закінчені тотожні злочини, наприклад, повторне одержання хабара службовою особою, її дії кваліфікуються за однією статтею КК, де врахована ознака повторності — в даному випадку ч. 2 ст. 368 КК.
Суди інколи припускаються помилок, кваліфікуючи повторність тотожних злочинів за правилами сукупності. Наприклад, вироком Сарненського районного суду Рівненської області П. (судимого 27 квітня 2004 р. за ст. 3 ст. 185 КК України) засуджено за ч. 3 ст. 185 та за ч. 3 ст. 185 КК. На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів П. призначено 3 роки 5 місяців позбавлення волі, а за сукупністю вироків на підставі ст. 71 КК України йому остаточно призначено 4 роки 6 місяців позбавлення волі.
Згідно з вироком П. визнано винним у тому, що 29 грудня 2004 р. приблизно о 2 год. через металеве вікно він проник у гараж М., звідки викрав електрозварювальний апарат (вартістю 980 гри.) та електрокорморізку (вартістю 300 гри.), заподіявши потерпілому шкоди на загальну суму 1280 гри
На початку квітня 2005 р. приблизно о 3 год. П. шляхом зриву навісного замку проник у приміщення пилорами, яка розташована на території СГПП «Нове життя», звідки викрав деревообробний станок (вартістю 1300 грн.) та 15 м кабелю до нього, а всього майна на загальну суму 1435 грн.
У касаційному поданні заступника прокурора Рівненської області порушено питання про зміну вироку щодо П. у зв’язку з неправильним застосуванням кримінального законодавства, яке виявилося в призначенні йому покарання за сукупністю тотожних злочинів. Заслухавши доповідача, міркування прокурора про обґрунтованість подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що це подання підлягає задоволенню на таких підставах.
Згідно з вироком, П. визнано винним у вчинені двох крадіжок чужого майна, поєднаних із проникненням у гараж та приміщення пилорами, тобто крадіжок, відповідальність за які передбачена ч. 3 ст. 185 КК України. Оскільки в цьому випадку суд дійшов обґрунтованого висновку про вчинення П. повторних тотожних злочинів, його злочинні дії мали бути кваліфіковані тільки за ч. 3 ст. 185 КК України за обидві крадіжки, а не за кожну окремо, то вони підпадають під дію того самого кримінального законодавства. Тому призначення засудженому покарання судом першої інстанції за сукупністю злочинів є неправильним, у зв'язку з цим вирок у цій частині підлягає зміні, а рішення про призначення П. покарання за сукупністю злочинів виключенню з вироку[224].
Якщо ж повторність утворюють злочини, що передбачені різними частинами однієї статті КК. або злочини, що мають різні стадії (наприклад, замах на злочин та закінчений злочин), або має місце повторність однорідних злочинів (у випадках, прямо передбачених в Особливій частині КК). вчинене кваліфікують за правилами сукупності злочинів, тобто за двома чи більше статтями КК. Таку повторність одночасно визнають видом реальної сукупності. Прикладом правильної кваліфікації «повторності-сукупності» є наступна кримінальна справа.
224
Див.: Судова практика у кримінальних справах // Кримінальне судочинство. — 2006. — Вип. 1–2. — С. 76–77.