Усі птахи в небі (ЛП)
- Автор: Андерс Чарли Джейн
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Жанр: Фэнтези
Электронная книга - «Усі птахи в небі (ЛП)». Краткое содержание книги:
Герої — юна чаклунка і молодий вундеркінд — дорослішають, починаючи розуміти світ і своє місце у ньому, і, звичайно, відвертають катастрофу для всієї Землі.
Переклад olden10
— Вона чудова, — сказала вона.
19
Лоуренс і Патриція ділилися своїми проблеми про відносини з іншими під час куріння ароматного бонгу на дивані. Лоуренс розказував про Серафину, як він провалив поточний чи умовний термін — а тоді злякався що веде лише монолог і запитав Патрицію про хлопця, з яким вона жила. Про Кевіна, вебкоміксового хлопця.
— Умм... — Патриція вхопила бонг і наповнила легені димом, перш ніж відповісти. — Незрозуміло. Я до цього часу не впевнена, чи зустрічаюся з Кевіном чи ми просто друзі по виклику. Кожного разу, коли він спить зі мною, він намагається зникнути посеред ночі. Але ніхто не може покинути мене крадькома після такого навчання, яке було у мене. Таким чином йому залишається або гарно попрощатися або залишитися до ранку. Він пробував обидва варіанти, але здається, що жоден не спрацював на його користь.
— Ого.
— Я майже постійно розмовляю з Кевіном про те, що ми робимо, хоч це і не є моїм реальним життям.
Якимось чином дерев'яна фігурка пана Роуза стала поворотним моментом у відносинах Лоуренса і Патриції, не лише сполучним матеріалом, але й нагадуванням, що вони знали один одного, коли були невдахами у восьмому класі. Патриція була останньою людиною, яку Лоуренс міг розчарувати, тому що вона вже бачила його у найгіршому стані. Фактично зараз у них була найбільш невимушена розмова, якої Лоуренс не мав уже давно, і не тільки через ароматний бонг.
Вони помовчали деякий час, а потім Патриція змінила тему:
— Як поживають твої батьки? Все ще хочуть, щоб ти знаходився зовні дверей їхнього будинку?
— Я думаю, що насправді вони були дуже щасливі з цього, — сказав Лоуренс. — Вони розлучилися близько семи років тому, моя матір знайшла чоловіка, який любить спостерігати за птахами. Батько покинув свою жахливу роботу і пішов у коледж, щоб стати вчителем у середній школі. Я завжди вважав, що вони будуть щасливішими, якщо розійдуться, навіть якщо це мої батьки, і я втрачу свою сім'ю. А як твої?
— Вони, ну... добре, — сказала Патриція. — Вони фактично відреклися від мене на кілька років, але цього року зробили велике зусилля над собою для відновлення зв'язку. — Вона зітхнула і засмоктала ще трохи диму з люльки у вигляді голови ельфа, хоча її горло почало царапати. — Це все завдяки моїй сестрі, нібито. Роберту постійно заарештовують або її забирає "Швидка допомога". Вона завжди була такою, її вистачало на капості за нас обох. Тепер раптом мої батьки помітили, що я тримаюся роботи і не маю судимостей, і вони вирішили, що я можу бути доброю донькою. Ніби Роберту і мене можна просто поміняти місцями. Я поняття не маю, що робити.
Лоуренс зібрався щось сказати, але прийшла Ізабель. Вона промокла, бо був дощ, а експериментальна конфігуюча парасолька застряла в неоптимальній формі, судячи з серйозного шуму, який видавав механізм, тому ліва сторона Ізабель була мокрою, у той час як права була повністю сухою. У неї більше не було довгих коричневих кісок, які вона носила, коли він вперше зустрівся з нею, ще будучи дитиною, замість того вона накручувала своє волосся у боб.
— О, дорогенька, — сказав Лоуренс. — Нарешті лорд Умбер відпустив тебе. — Цей саркастичний псевдонім ще не вловлював ніхто, але він продовжував намагатися.
Ізабель тільки фиркнула та кинула лорда Умбера у кухонну раковину, щоб з нього стекла вода. Лорд Умбер застогнав і спробував перетворитись у форму, яка повинна була захистити раковину від будь-яких внутрішніх опадів. Але знову застряг, видаючи гучний шум.
— Не круто. — Ізабель скорчила гримасу. — Зовсім. Простий парасоль був би кращим. О, привіт! — Вона стерла достатньо вологи з очей, щоб побачити незнайому молоду жінку, яка сиділа на дивані. — Приємно познайомитись. Я Ізабель.