Запізніла розплата

— Тоді, як ви самі розповісте про це панночці Марті, га? — закінчив його запитання Пуаро. — Що ж, ідіть.

Жакові Рено не треба було повторювати це вдруге. Зупинивши машину, він вистрибнув з неї і побіг до парадних дверей. Ми ж рушили до вілли Женев'єв.

— Пуаро, — сказав я, — пам'ятаєте, як ми приїхали сюди і як нас повідомили про смерть пана Рено?..

— О! Певна річ. Не так вже й багато води спливло, та скільки подій сталося за цей час. Особливо для вас, мій друже!

— Ваша правда, — зітхнув я.

— Ви дивитеся на все дещо сентиментально, Гастінгсе. Я мав на увазі зовсім інше. Будемо сподіватися, до панночки Белли поставляться поблажливо, і кінець кінцем Жак Рено не зможе побратися з обома дівчатами!.. Мізансцена, розроблена Жоржем Коно, була дійсно першокласна, але розв'язка… Тут щось не те! Дівчина випадково вбиває чоловіка в приступі люті — хіба тут є порядок чи метод?..

Я все ще сміявся зі специфічної манери Пуаро аналізувати справи, коли Франсуаз відчинила нам двері. Пуаро пояснив, що йому треба негайно побачити пані Рено, і стара провела його нагору. Я ж лишився у вітальні. Та незабаром Пуаро повернувся, обличчя його було незвичайно похмуре.

— Ось що, Гастінгсе, на нас чекають бурі!

— Що ви хочете цим сказати? — вихопилось у мене.

— Ніколи б у житті не повірив… — промовив Пуаро задумливо. — Та від жінки можна завше чекати всього.

— О, Жак і Марта Добрей вже прибули! — вигукнув я, глянувши у вікно.

Пуаро кулею вилетів надвір, аби зустріти молоду пару на сходинах.

— Не заходьте! Краще не треба! Ваша мати…

— Знаю, знаю, — сказав Жак Рено. — Мені треба одразу ж піти до неї, нагору.

— Краще не робіть цього. В усякому разі, не беріть з собою панночку.

Голос, що пролунав на сходах, примусив усіх здригнутись:

— Вдячна вам за ласкавість, пане Пуаро, та я волію відразу ж поставити все на свої місця.

Ми були приголомшені: по сходах, спираючись на руку Леоні, спускалася пані Рено з перев'язаною головою.

— Мамо! — кинувся до неї Жак.

Владним жестом вона зупинила його.

— Я не мати тобі, а ти не син мені! З цього дня, з цієї хвилини я зрікаюся тебе!..

— Мамо! — закричав у розпачі юнак.

Якусь мить вона, здавалося, вагалась, ладна була поступитися, та за мить сказала ще різкіше:

— На тобі кров батька. Ти несеш моральну відповідальність, за його смерть. Ти кинув йому виклик через цю Марту Добрей. А твоє бридке ставлення до Белли Дювін спричинилося до його смерті. Облиш мій дім! Завтра я вживу необхідних заходів, аби позбавити тебе можливості бодай колись торкнутися хоча б одного пенса з батькових грошей. Пробивай собі шлях у житті сам, і хай тобі допомагає дочка найлютішого ворога твого батька…

Поволі вона повернулася нагору.

Ми всі були ошелешені. Ніхто не чекав, що такою буде зустріч матері з сином. Жак Рено, знесилений всім, що йому вже довелося перенести, хитнувся й мало не впав. Пуаро і я встигли підтримати його.