Третя Залізна дивізія

Не зважаючи на перемогу, ситуація на нашому фронті не була для Синіх сприятливою. Становище 9-го Стрілецького полку стало таке скрутне, що замість того, щоб допомогти Синім, я був змушений дати наказ полк. Вишнівському вислати одну сотню на допомогу 9-му полкові. Зранку, 15-го серпня, плянувалося вибити червоних із с. Дмнтрашівка 9-им Стрілецьким полком і захопити Попелюхи 8-им Чорноморським полком. Вирівнявши таким чином фронт, 3-я дивізія мала продовжувати наступ у напрямку на Бірзулу. Большевики перекреслили цей плян, заатакувавши 7-ий полк, о год. 5 ранку, 15 серпня, водночас із фронту й обох крил полку, намагаючись у той спосіб оточити Синіх. Зваживши на таку загрозу, Синій полк, після короткого арієргардного бою, залишив м. Піщанка й зайняв оборонну позицію на лінії висоти 140.8. 6-та сотня, що була в арієргарді, залишила в бою 12 козаків забитими й раненими: ранених червоноармійці, після жахливого знущання, добили. Поранено к-ра 6-ої сотні, сот. Олексу Люльку, якого вивезено з поля бою на коні к-ра полку. Усе ж, найбільшою втратою для Синього полку й 3-ої дивізії, було тяжке поранення к-ра Синього полку, який відступивши свого коня раненому сотн. Люльці, прийняв особисте командування над його 6-ою аріерґардною сотнею. Полк. О. Вишнівський був душею й улюбленцем всього його полку. На його наказ, Сині не зупинялися виконувати всі його бойові завдання. Командування Синім полком прийняв заступник к-ра полку, рівнож бойовий полк. Борис Магеровськнй, Синьожупанник. На другий день, 16-го серпня, ще темним ранком, Синій полк, згідно з наказом раненого полк. Вишнівського, знову захопив м. Піщанка, під командою полк. Магеровського. Того дня, 9-ий Стрілецький полк таки здобув с. Дмитрашівка.