Гаррі Поттер і фiлософський камiнь (з ілюстраціями)
- Автор: Ролінґ Джоан К.
- Серия: Гарри Поттер #1
- Год: 2002
- Язык: украинский
- Год: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА
- ISBN: 966-7047-39-3
- Переводчик: Виктор Евгеньевич Морозов
- Жанр: Детское фэнтези
Электронная книга - «Гаррі Поттер і фiлософський камiнь (з ілюстраціями)». Краткое содержание книги:
Гаррі не збирався їхати на Різдво на Прівіт-драйв. Професорка Макґонеґел минулого тижня складала список учнів, які лишаться в школі на свята, й Гаррі відразу записався туди. Він не бачив причини, чому має себе жаліти: адже, мабуть, це буде найкраще його Різдво. Рон з братами теж лишалися, бо містер і місіс Візлі мали їхати до Румунії провідати Чарлі.
Вийшовши з підвалу після уроку зілля й настійок, учні побачили в коридорі велику ялинку, що загородила увесь прохід. Дві величезні ноги й гучне сопіння свідчили, що за ялинкою був Геґрід.
- Гей, Геґріде! Допомогти? - запитав Рон, просунувши голову між гілля.
- Нє! Всьо файно, дєкую, Роне.
- Звільни прохід! - почувся з-за Ронової спини зневажливий голос Мелфоя. - Що, Візлі, вирішив, тіпа, заробити трохи грошенят? Мабуть, теж хочеш стати ключником після Ґогвортсу, бо Геґрідова халупа - справжній палац проти барлогу твоєї родини.
Рон кинувся на Мелфоя, але сходами якраз спускався Снейп.
- ВІЗЛІ!
Рон, що схопив Мелфоя за груди, відпустив його.
- Його си спровокували, професоре Снейпе, - пояснив Геґрід, вистромивши крізь гілля своє волохате обличчя. - Мелфой почав си ображати його родину.
- Це не має значення. Бійка, Геґріде, це порушення правил Гоґвортсу, - сказав солоденьким голосом Снейп. - Візлі, знімаю з Ґрифіндору п'ять очок, і подякуй, що не більше. А тепер - розходьтеся!
Мелфой, Креб і Ґойл стали незграбно продиратися повз ялинку, обтрушуючи голки і самовдоволено шкірячись.
- Я йому покажу! - скреготів зубами Рон. - Колись я дістануся до нього!
- Я їх обох ненавиджу! - додав Гаррі. - І Мелфоя, і Снейпа.
- Гай-гай, нема чого си журити, скоро Різдво, - втішав їх Геґрід. - Знаєте що? Ходіт зі мною до Великої зали, там тепер так файно!
Отож усі троє пішли слідом за Геґрідом з ялинкою до Великої зали, яку оздоблювали до Різдва професорка Макґонеґел і професор Флитвік.
- О, Геґріде! Остання ялинка! Постав її, будь ласка, в тому далекому кутку.
Зала стала напрочуд гарною. З усіх стін звисали гірлянди з омели та гостролисту, а на підлозі стояло не менше дванадцяти різдвяних ялинок; деякі з них іскрилися малесенькими бурульками, а деякі виблискували сотнями свічок.
- Скільки днів вам си лишило до канікул? - запитав Геґрід.
- Один, - сказала Герміона. - До речі... хлопці, у нас ще півгодини до обіду, ходімо до бібліотеки.
- Авжеж, справді, - погодився Рон, неохоче відвівши очі з професора Флитвіка, що випускав зі своєї палички золотаві бульбашки, спрямовуючи їх на гілля нової ялинки.
- До бібліотеки? - здивувався Геґрід, проводжаючи їх із зали. - Перед самими канікулами? Чи не занадто, га?
- Е, це так, не для уроків, - недбало пояснив Гаррі. - Просто відколи ви згадали Ніколаса Фламеля, ми все хочемо з'ясувати, хто це.
- Що?! - Геґрід був приголомшений. - Слухайте мене. Я вже вам казав: киньте цю справу. Вас не стосується, що там си стереже той пес!
- Ми тільки хочемо знати, хто такий Ніколас Фламель, більше нічого, - сказала Герміона.
- Ну... хіба ви самі розкажете, щоб ми даремно не морочилися, - схитрував Гаррі. - Ми вже переглянули сотні книжок і ніяк не можемо його розшукати. Ви хоч натякніть нам... Я пам'ятаю, що вже десь бачив це ім'я.
- Я вам нічого не скажу! - рішуче заперечив Геґрід.
- Тоді ми спробуємо знайти його самі, - сказав Рон, і вони рушили до бібліотеки, залишивши невдоволеного Геґріда.
Відколи Геґрід проговорився про Фламеля, вони й справді шукали в книжках згадки про нього, бо як інакше можна було дізнатися, що саме хоче вкрасти Снейп? Але в яких книжках його шукати? Чим так уславився Фламель, щоб потрапити до книжок? Його не було серед «Великих чарівників XX сторіччя» і «Видатних магів сьогодення»; не згадували про нього і в «Найважливіших магічних відкриттях сучасності» і «Дослідженні останніх тенденцій чарівництва». До того ж, звичайно, треба було ще враховувати розміри самої бібліотеки: десятки тисяч книжок, тисячі поличок, сотні вузеньких проходів між стелажами.