Ілон Маск [Tesla, SpaceX і шлях у фантастичне майбутнє]

Після аварійного припинення цієї місії SpaceX замовила побільше запасів рідкого кисню з Гаваїв та підготувалася до ще однієї спроби, яка мала відбутися у середині грудня. Сильні вітри, несправні клапани та інші помилки завадили і тій спробі запуску. Перш ніж запланувати чергову спробу, SpaceX якось суботнього вечора виявила, що системи енергорозподілу ракети почали збоїти і для них будуть потрібні нові конденсатори. Зранку в неділю ракету опустили і розділили обидва ступені, щоб технік міг залізти всередину та демонтувати електричні плати. Хтось знайшов постачальника електроніки у Міннесоті, який був відкритий у неділю, і один з працівників SpaceX полетів по нові конденсатори. У понеділок він уже був у Каліфорнії та тестував запчастини на заводі SpaceX, щоб переконатися, що вони витримують певні рівні тепла та вібрації, а відтак знову сів на літак і вирушив на острови. Менше ніж через вісімдесят годин справну електроніку було привезено та встановлено на ракету. Ривок до Сполучених Штатів і назад продемонстрував, що SpaceX-ова команда тридцятьох мала справжню відвагу перед лицем труднощів і могла слугувати натхненням для всіх, хто був на острові. Традиційна запускова команда аерокосмічного гіганта, складаючись із трьохсот осіб, ніколи не спробувала б лагодити ракету ось так на ходу. Але енергійність, кмітливість та винахідливість команди SpaceX усе ж не могла переважити їхню недосвідченість та суворі умови. Виникли нові проблеми, які перебили навіть саму думку про запуск.

Нарешті 24 березня 2006 року настала мить, коли всі системи були готові. Falcon 1 стояла на своєму квадратному пусковому майданчику, і запалювання пройшло успішно. Вона злинула у небо, перетворюючи острів під собою у зелену цятку посеред блакитної широчіні. У центрі управління Маск походжав у своїх шортах, в'єтнамках і футболці, споглядаючи за тим, що відбувалося. Потім, десь через двадцять п’ять секунд стало зрозуміло, що справи кепські. Зверху від двигуна Merlin спалахнуло полум'я, і раптом ця машина, яка до того летіла прямісінько, почала крутитися, а потім, неконтрольовано перекидаючись, падати назад на землю. Врешті-решт Falcon 1 упав просто на пусковий майданчик. Більшість уламків угрузла в риф за 75 метрів від пускового майданчика, а супутниковий вантаж пробив дах майстерні SpaceX і більш-менш неушкодженим приземлився на підлогу. Декілька інженерів вдягнули ласти та акваланги і витягнули шматки, запакувавши всі залишки ракети у два ящики, кожний розміром із холодильник. «Слід, напевно, зазначити, що компанії, які нині успішно здійснюють запуски, теж набили багато ґуль на шляху до цього успіху, — написав Маск у післяаварійній заяві. — Один мій друг у листі нагадав мені, що лише п'ять із перших дев'яти запусків Pegasus були успішними; для Ariane це було три з п’яти, для Atlas — дев'ять із двадцяти, для "Союзу" — дев'ять із двадцяти одного і для "Протону" — дев'ять із вісімнадцяти. Маючи тепер безпосередній досвід того, як важко дістатися орбіти, я відчуваю велику повагу до тих, хто не здався і зміг створити апарати, які є підмурком галузі космічних запусків сьогодні». Наприкінці цього звернення Маск написав: «SpaceX у цій справі всерйоз і надовго, і ми зробимо це за будь-яку ціну».