Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » право » Одиничні злочині: поняття, види, кваліфікація
Одиничні злочині: поняття, види, кваліфікація - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Одиничні злочині: поняття, види, кваліфікація

Электронная книга - «Одиничні злочині: поняття, види, кваліфікація». Краткое содержание книги:

У монографії на основі приписів чинного кримінального законодавства, вивчення спеціальної літератури і матеріалів судової практики розглядається широке коло теоретичних і практичних питань, пов'язаних із характеристикою одиничних злочинів. Аналізуються види одиничних злочинів як структурних елементів множинності; досліджуються їх ознаки; пропонується їх класифікація; розглядаються окремі питання їх кваліфікації. Значна увага в роботі приділяється аналізу приписів закону, наукової літератури та матеріалів судової практики.
В окремих розділах монографії розглядаються питання про визначення обставин, що виключають одиничний злочин у структурі множинності злочинів, а також з'ясовується місце одиничного злочину в системі інституту множинності злочинів.
Робота розрахована на суддів, працівників прокуратури, юстиції, органів внутрішніх справ, науковців, викладачів, аспірантів та студентів юридичних навчальних закладів. Корисною вона буде і для всіх тих, хто цікавиться питаннями кримінального права та практикою його застосування.
1 ... 56 57 58 59 60 61 62 63 64 ... 101
Перейти на страницу:

Можна погодитися із таким поглядом на юридичну природу злочинів, що розглядаються, однак наступні висновки Є.В. Шевченка викликають заперечення. Так, на підставі визначення ознак злочинів з похідним наслідками, автор стверджує, що частина з них є складеними злочинами, тобто «в них кваліфікуюче похідне діяння, що утворює другий злочин, як би випливає із проміжного наслідку, що настав раніше, причому настав, виходячи з одного й того самого діяння особи. Прикладами таких складених злочинів є: умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого (ч. 2 ст. 121 КК); проведення аборту особою, що не має спеціальної медичної освіти, якщо воно спричинило тривалий розлад здоров'я, безплідність або смерть потерпілої (ч. 2 ст. 134 КК) тощо»[311].

Думка про те, що злочини з похідними наслідками є видом складених злочинів, у літературі не нова. На цьому наполягали В П. Малков. А.Д Горбуза. Ю.І. Ляпунов та інші вчені. Так. характеризуючи тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого Ю.І. Ляпунов вказував, що воно «складається із умисного тяжкого тілесного ушкодження і необережного вбивства, і у сполученні вони складають якісно новий єдиний злочин, що має підвищений ступінь суспільної небезпеки»[312].

А.О. Пінаєв також писав, що конструюючи складені делікти законодавець не завжди чітко називає злочини при об'єднанні їх в один склад. «Найчастіше закон використовує таку термінологію, як «людські жертви», «загибель людей», «смерть потерпілого», «нещасні випадки з людьми», «тривалий розлад здоров'я», «тяжкі наслідки» тощо. Однак, загальновідомо, що під людськими жертвами, загибеллю людей і смертю потерпілого тут мається на увазі вбивство з необережності (ст. 119 КК), під тривалим розладом здоров'я — необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження (ст. 128 КК), а під тяжкими та особливо тяжкими наслідками розуміється як вбивство або спричинення тілесних ушкоджень з необережності, так і необережне знищення чи пошкодження майна (ст. 196 КК)». Прикладом такого складеного злочину, на думку А.О. Пінаєва, є умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого (ч. 2 ст. 121 КК). де законодавець об'єднав умисне тяжке тілесне ушкодження з необережним вбивством в один загальний склад, застосувавши модель ідеальної сукупності злочинів, передбачених ч 2 ст 121 і ст. 119 КК[313].

Подібні погляди можна зустріти і в наукових працях М.Г. Угрехелідзе. Хоча цей автор не розглядав злочини, що кваліфікуються за наслідками, як складені злочини, але так само стверджував що «будь-який делікт, кваліфікований за наслідками є складною конструкцією, яка складається із двох повноцінних і самостійних складів. Так, умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть, передбачає умисне тяжке тілесне ушкодження плюс необережне вбивство, ... як перший, так і другий злочин у цю конструкцію увійшли в первозданному онтологічному вигляді без будь-яких змін»[314].

А.Д. Горбуза писав, що складений злочин представляє собою єдність двох відносно самостійних злочинних діянь основного (умисного) і додаткового (необережного), тобто фактично ототожнював складені злочини і злочини, що кваліфікуються за наслідками[315].

Т.Г. Черненко також не виділяє як окремий вид злочини, кваліфіковані за наслідками, називає їх злочинами із двома формами вини і вважає різновидом складених злочинів із врахованою законодавцем ідеальною сукупністю[316].

А.Г. Безверхов і І.Г. Шевченко відносять до складених злочинів умисне знищення або пошкодження майна, що потягло за собою смерть людини чи інші тяжкі наслідки, вважаючи, що своєрідність конструкції ч. 2 ст. 167 КК РФ (аналог ч. 2 ст. 194 КК України — авт.) «...полягає в тому, що законодавець як би зливає в один склад, юридично об’єднує два самостійних злочини, один з яких умисне знищення чи пошкодження майна, що потягло заподіяння значної шкоди, а інший — необережне спричинення смерті»[317].

Вважаємо, що всі вищенаведені точки зору суперечать не тільки ознакам складених деліктів, які нами розглядалися в попередньому розділі, а й не відповідають загальному поняттю злочину в кримінальному праві.

вернуться

311

Див.: Там само — С. 37. Таку саму позицію займав і М.І. Бажанов, на думку якого злочини, кваліфіковані за наслідками в одних випадках можуть бути складеними, скажімо, як умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого; в інших — ні за яких умов не є такими, наприклад, зґвалтування, що спричинило особливо тяжкі наслідки у вигляді самогубства потерпілої, оскільки самогубство самостійного злочину за кримінальним правом не утворює. (Див.: Бажанов М.І. Вказ. праця. — С. 24).

вернуться

312

Див.: Ляпунов Ю.И. Вказ. праця — С. 48-49.

вернуться

313

Див.: Пинаев Л.А. Курс лекций по Общей части уголовного права. Книга І «О преступлении». — X., 2001. — С 135-136.

вернуться

314

Див.: Угрехелидзе М.Г. Проблема неосторожной вины в уголовном праве. — С. 89-90.

вернуться

315

Див.: Горбуза А.Д. Смешанная форма вины по советскому уголовному праву. — Автореф. дис. ... канд. юрид. наук. — М., 1972. — С. 10-12.

вернуться

316

Див.: Черненко Т.Г. Вказ. праця — С. 28.

вернуться

317

Див.: Безверхов А.Г., Шевченко И.Г. Уничтожение и повреждение имущества: вопросы истории, теории, практики. — М.: Юрлитинформ, 2010. — С. 137-138.

1 ... 56 57 58 59 60 61 62 63 64 ... 101
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)