Наодинці з собою
- Автор: Антонин Марк Аврелий
- Год: 2018
- Язык: украинский
- Год: Апріорі
- ISBN: 978-617-629-486-3
- Переводчик: Ростислав Паранько
- Жанр: Античная литература
Электронная книга - «Наодинці з собою». Краткое содержание книги:
Для тих, хто в пошуку.
І повний перехід одних предметів* в інші (перетворення), і зміна окремих їхніх атрибутів (переміна) є питомою рисою Всесвіту* і — парадоксально — запорукою його сталості, адже всяка зміна відбувається згідно з природою* того чи іншого предмету*, яка, своєю чергою, є часткою природи Цілого*.
підлаштовувати(ся): див. прилаштовувати(ся)*.
плинність: див. потік*.
погідне серце (τὸ εὔθυμον) I, 15; III, 16; IV, 24; X, 22; легке серце (θυμηδία) VII, 68
Відсутність впливу пристрастей* на керівну частку*. Пор. серце*.
подих: див. дух*.
пожадання (ἐπιθυμία, πόθος) II, 10; VII, 16; VIII, 29; IX, 40; XII, 19; XII, 31; пожадати, прагнути (ἐπιθυμέω, ἐπιποθέω, ποθέω) I, 6; I, 17; III, 7; IV, 3; IV, 32; VI, 10; IX, 40; X, 1
Нерозумне жадання* гаданого* добра.
помисел, помишляти (ἐπινόησις, ἐπινοέω) I, 3; I, 16; II, 2; IV, 32; IV, 40; V, 12; IX, 30; IX, 32; X, 6; X, 18; X, 27
Процес утворення в умі* тих понять*, що не є осягальними* уявленнями, тобто не пов'язаних безпосередньо з предметами*. Пор. брати на ум*.
поняття (ἔννοια) І, 9; І, 17; II, 12; III, 2; VIII, 19
Поняття є частковим випадком уявлення*: йдеться про ті уявлення розумної* істоти, які виникають характерним для неї способом — в умі*. На підставі понять відбувається діяльність розуму*, як-от визнання* та судження*. Поняттю, що є осягальним* уявленням*, відповідає грецький термін «ἔννοια», а такому, що не є осягальним, — «ἐννόημα». В українському перекладі розрізнення цих двох видів понять випливає з контексту.
порив, поривне: див. устремління*.
потік, течія, плинність (ῥύσις, ῥεῦμα) II, 17; V, 10; V, 23; VI, 15; VI, 43; текти, випливати, витікати (ῥέω) II, 3; IV, 33; XII, 2; XII, 26; витік (ἀπόρροια) II, 4
Метафора течії, потоку, яка вказує на мінливість і неперервне становлення тілесного світу, має давню традицію в античній філософії. Найвідоміше її формулювання — знаменитий вислів, приписуваний Гераклітові: «Все тече», — набуває нового, буквального значення у стоїків, які пояснювали природні процеси і у Всесвіті*, і в людині за допомогою потоків матерії*, духу* й причинового* начала — розуму*, а також потуги*, спричиненої цими потоками. Джерелом, з якого беруть витік потоки, є насінний* розум Всесвіту.
потуга (τὸ εὔτονον) VI, 30; напружне (τονικόν) VI, 38; пружитися, напружуватися (ἐντεινομαι, κατεντείνομαι) IV, 3; X, 31; рівнонатужність (τὸ ὁμότονον) I, 14
Дух*, або подих*, який проймає цілий Всесвіт*, створює в ньому потугу, що поширюється в двох напрямах: до центру Всесвіту — утримуючи* його в єдності, й від центру — творячи його різноманітні атрибути. Рівновага цих двох напружних порухів — рівнонатужність — забезпечує гармонію Цілого*; надмірно напружуватися в якийсь один бік — означає руйнувати гармонію. Подібно й в людині потуга, що йде від керівної частки*, тобто серця*, і виявляється в різних якостях та діях, врівноважується протилежною потугою, спрямованою до серця, яка надає їм цілості й узгодженості. Деякі дослідники вбачають у вченні стоїків про потугу, або напружний порух, гідне подиву передвіщення сучасної теорії поля.
потяг: див. простягнення*.
праве, правильне: див. правне*.
праведність, праведне: див. справедливість*.
правити (ὀρθόω) III, 5; VII, 12
Надавати тимчасового, нестійкого стану* (а не тривкого налаштування*) узгодженості з правним розумом. Пор. виправляти*.
правне, праве, правильне (ὀρθόν) II, 10; III, 5; III, 6; III, 12; V, 9; V, 14; VII, 2; VII, 12; X, 33; XI, 1; XI, 9; XI, 18; XII, 35
Грецький відповідник дослівно означає «пряме»; різні, хоч і близькі між собою варіанти перекладу зумовлені вимогами українського слововжитку. Термін базується або на метафорі прямої дороги, що веде до найвищої мети через послідовність чільних речей*, або на вченні стоїків про космічні процеси та психічну діяльність людини як про систему потоків* духу* й розуму*, або — найімовірніше — на обох. Первинною умовою життя за природою* є правний розум*, тобто узгоджений з природою розум Всесвіту*; а вже завдяки йому як причиновому* началу з'являється правне налаштування*, правильні засади* й праві діла.
правосуддя, правосудність, правосудне (δίκη, δικαιότης, δικαικόν) II, 5; IV, 26; V, 33; V, 34; IX, 22; IX, 31; XII, 24
Синонім справедливості*, праведності* з наголосом на суспільному вияві цієї чесноти.