Невермур. Випробування Морріґан Кроу

— Боже мій, ти правий. — («Ні, — подумала Морріґан, накидаючи собі в таріль моркви. — Він лівий».) — Яка незручність. Не думаю, що можна цього року знову все скасувати. Де і коли?

— У мерії. Опівдні, — сказав Правий. — Там будуть діти зі школи Святого Христофора, Академії Мері Генрайт і Підготовчої школи.

— Добре, — сумно зітхнув Корвус. — Але поклич «Хроніку». Переконайся, що вони висвітлять цю подію.

— А що за День пропозицій? — Морріґан проковтнула шматок хліба.

Як бувало часто, коли Морріґан відкривала рота, усі присутні повернули до неї обличчя з нерішучими та здивованими поглядами, ніби це лампа на столі раптом відростила ніжки та затанцювала по кімнаті.

Запанувала тиша. А потім…

— Можливо, ми могли б запросити благодійні школи в мерію, — продовжив батько, наче ніхто й не озивався. — Зробити щось для нижчого класу — непоганий піар.

Бабуся важко зітхнула.

— Корвусе, заради всього святого, тобі потрібен лише один малолітній ідіот для фото, і таких на вибір завтра буде сотні. Просто вибери одного, найбільш фотогенічного, потисни руку і їдь собі. Немає необхідності так усе ускладнювати.

— Хм, — кивнув він. — Справді, мамо. Лівий, передай-но сіль.

— Узагалі-то, пане, — прокашлявся Правий, — можливо, покликати менш привілейовані школи — не така вже кепська ідея. Це може забезпечити нам фото на обкладинках.

— Ваш рейтинг на периферії міг би стрімко зрости, — додав Лівий, нахиляючись по сіль.

— Не прибідняйся, Лівий, — сказав Корвус, краєм ока поглядаючи на доньку. — Мій рейтинг кругом міг би стрімко зрости.

Морріґан відчула укол провини. Вона знала, що найважчим випробуванням у житті її батька були спроби втримати контроль над прихильністю спільноти виборців Великого Вовчезему, у той час як його єдина донька винна в усіх їхніх бідах. Той факт, що Корвус Кроу вже п’ятий рік обіймав посаду канцлера, маючи такий значний недолік під боком, уже можна було вважати чудом. І питання лише в тому, чи зможе він утримати такий неймовірний дарунок долі ще рік.

— Але ж мама слушно каже, не влаштовуймо там балагану, — продовжив він. — Придумайте інший спосіб потрапити на першу шпальту.

— Це аукціон? — спитала Морріґан.

— Аукціон? — вигукнув Корвус. — Що ти, чорт забирай, мелеш?

— День пропозицій.

— О святий Боже! — Він нетерпляче зітхнув і повернувся до паперів. — Айві, поясни їй.

— День пропозицій, — розпочала Айві, діловито випнувши груди, — це день, коли діти, які закінчили підготовчу школу, отримують пропозицію щодо освіти, якщо їм пощастить.

— Чи якщо в них досить грошей, — додала Бабуся.

— Так, — погодилась Айві, якій не сподобалось, що її перебили. — Якщо вони талановиті чи дуже розумні або якщо в їхніх батьків достатньо коштів, щоб когось підкупити, тоді якась із поважних осіб наукового закладу надсилає пропозицію для них.

— Такі пропозиції всі отримують? — запитала Морріґан.