Таємниця іспанської шалі

— А мої речі? — неспокійно запитав Ентоні.

— Ми зробимо все, що зможемо, сер. Але Петтерсотти не простачки.

— Я бачу, — гірко сказав Ентоні.

Інспектор пішов, і тільки за ним зачинились двері, як пролунав дзвінок. Ентоні відчинив двері. За ними стояв маленький хлопчик із згортком.

— Вам посилка, сер.

Ентоні із здивуванням узяв її. Він не чекав ніяких посилок. Повернувшись з нею у вітальню, він розрізав мотузку.

Це був лікерний набір!

На денці одного з келихів він помітив маленьку штучну троянду. В його пам’яті виникла горішня кімната Керк-стріт.

«Ти мені подобаєшся, так, ти мені подобаєшся. Ти запам’ятаєш це, що б не трапилось, так?»

Його погляд впав на машинку, і з рішучим обличчям він всівся за неї: «Таємниця другого огірка».

Його обличчя знову набуло мрійливого виразу. Шаль Тисячі Кольорів. Що ж було знайдено поряд з мертвим тілом? Страшний предмет, який пояснив усю таємницю?

Ентоні витягнув з машинки аркуш паперу і вклав інший. Він надрукував заголовок: «Таємниця іспанської шалі».

Хвилину чи дві він мовчки дивився на нього.

Потім почав швидко друкувати…