Таке враження складається після ознайомлення з текстом звернення ПСПУ до Верховної ради під промовистим заголовком «Про недопущення реабілітації в Україні гітлерівських нацистських організацій та їх посібників». Від назви тексту аж мурашки по шкірі. Невже в Україні хтось заїкнувся про реабілітацію німецької націонал-соціалістичної робітничої партії чи її бойових загонів, на кшталт СА чи СС, а може хтось подав у ВР законопроект про визнання РОА на чолі з сталінським улюбленцем генералом ЧА Власовим? А можливо, йдеться про тих, хто підписував пакт Молотова і Ріббентропа, хто спільно з «партайгеноссе» ділив Європу і розпалював Другу світову війну, спільними парадами дефілював з гітлерівцями у Бресті в 1939р., хто підгодовував нацистську Німеччину аж до червня 1941?
Виявляється, ні. «Полум’яна Наташа» затягнула стару шарманку. Вона протестує проти визнання тих, хто захищав український народ і боровся на своїй землі проти всіх окупантів за Самостійну Україну. Вона боїться визнання ОУН-УПА.
Не варто переказувати зміст «звернення», яке рясніє комуністичними штампами, відвертою брехнею і цинічними наклепами, безпідставними звинуваченнями та банальними підтасовками, на зразок притягування за вуха до питання визнання ОУН-УПА матеріалів Всесвітньої конференції по боротьбі з расизмом, расовою дискримінацію, ксенофобією з 2001 року. Матеріали цієї конференції, а зокрема її 84 пункт, безпосередньо стосується не визвольно-державотворчої ідеології та патріотичної діяльності українських націоналістів, а швидше антинародної ідеології та злочинної діяльності чорносотенних імпершовіністичних організацій, на зразок «євразійців», членом ради яких є й сама Наталія Вітренко та її «вождя» Алєксандра Дугіна з його апологетикою «імперської місії Москви», «континентальної Євразії», «тамплієрів пролетаріату» та «консервативної революції». Втім, після останніх подій в РФ, пов’язаних з депортацією та переслідуванням грузинів та представників інших нацменшин саме за «расовою, національною та релігійною ознаками» і сам Уряд РФ та В.В.Путін мав би підпадати під відповідні санкції.
Зовсім втративши не те що рештки совісті, а навіть здорового глузду, автори звернення «нічтоже сумяжися» заявляють, що від рук українських націоналістів загинуло 1,5 мільйонів євреїв, 1 млн. українців, до півмільйона поляків. (Цікаво, а що тоді німці на Україні робили, адже виходячи з таких масштабних цифр та обмеженого терену і часу дії УПА, там навіть жаб не мало би лишитися). Навіть дивно, чому не згадано про те, що нібито «члени ОУН на сніданок споживали виключно кров російських немовлят», а після півночі перетворювались у вампірів і літали на німецьких мітлах?
Лише один витяг з тексту заслуговує на пильну увагу і спонукає не просто задуматись, але й безпосередньо діяти. Це уривок з матеріалів «Нюрнберзького процесу» (т.7. стор. 312–313). в якому йдеться про визнання злочинами проти людства «вбивства, знищення, поневолення, виселення та інші жорстокості, здійснені по відношенню до цивільного населення до чи під час війни, або переслідування з політичних, расових чи релігійних мотивів з метою здійснення чи в зв’язку з любим злочином, підлягаючим юрисдикції Трибуналу, незалежно від того, чи являлись ці дії порушенням внутрішнього права країни, де вони були здійснені, чи ні».
