Новітнє вчення про тлумачення правових актів

Тому при визначенні змісту предмета досліджень науки історії вчень про право і державу та вивчення в юридичних навчальних закладах відповідної дисципліни доцільно було б враховувати, що потреби сьогодення, потреби становлення в Україні правової держави та утвердження в суспільстві принципу верховенства права заставляють визнати пріоритет за двома проблемами—становлення і розвиток ідеї та вчення про верховенство права та вчення про тлумачення нормативно-правових актів. При цьому слід враховувати, що цього часу принцип верховенства права набуває все більшого значення як керівна ідея для тлумачення нормативних актів, керівна ідея, що отримала через її закріплення в частині першій ст. 8 Конституції найвищу юридичну силу порівняно не тільки з положеннями законів, а й з іншими положеннями Конституції України. Але на сьогодні історія вчень про державу і право лише мимохідь зачіпає проблему історичного розвитку ідеї верховенства права. Цю ситуацію можна виправити, включивши до підручників, навчальних посібників до програми курсу матеріали дослідження, здійсненого С. П. Головатим[9].

Що стосується проблеми історичного розвитку теорії тлумачення нормативно-правових актів, то її включення до курсу історії вчень про державу і право перешкоджає вже саме по собі поширене уявлення про тлумачення як мистецтво, яке не піддається раціональному пізнанню. Накопичені на цей час наукові знання дають підстави стверджувати, що теорія тлумачення нормативно-правових актів існує, існує і цілий комплекс конструктивних рішень, що ґрунтується на цій теорії. А раз така теорія існує, то треба вивчати історію виникнення і розвитку наукових знань про тлумачення нормативно-правових актів. Історія вчень про державу і право повинна визнати проблему тлумачення нормативно-правових актів як свою, тобто як таку, що належить до предмета науки і навчального курсу історії вчень про державу і право.