Зоряні королі
- Автор: Гамильтон Эдмонд Мур
- Год: 2016
- Язык: украинский
- Год: Електронне видання
- Переводчик: Сергій Тищенко
- Жанр: Героическая фантастика
Электронная книга - «Зоряні королі». Краткое содержание книги:
— Я не піду з вами! — крикнув Ґордон. — Я залишуся на Землі!
— Доведеться вжити силу, — сказав офіцер. — Гей, тягніть його!
Таємничі агресори
Раптом його перервали. До вежі вбіг ще один блідолиций солдат.
— Тривога! Сюди наближаються три космічних крейсери!
— Патруль Імперії! — заверещав офіцер Ліґи. — Швидше!
Скориставшись замішанням, Ґордон вирвався з рук противників. Він схопив якийсь важкий металевий предмет і став люто відбиватися. У нього була перевага в тому, що він їм був потрібний живий і неушкоджений, йому ж церемонитися було необов’язково. Двоє впали від його лютих ударів, але інші знову скрутили його і вирвали з рук імпровізовану зброю.
— Тепер до корабля! — крикнув, задихаючись, блідий офіцер Ліґи. — Швидше!
Четверо солдат потягли Ґордона вниз сходами, виволокли на морозне повітря. До корабля залишалося зовсім небагато, коли гармати, що стирчали з його бортів, повернулись до неба і відкрили вогонь.
Блідий офіцер закричав. Джон Ґордон побачив три масивних сигароподібних бойових корабля, які пікірували прямо на них. Пролунав оглушливий вибух. Ґордона і його викрадачів кинуло додолу. Напівоглушений, він чув гучний гул кораблів, що приземлялися. А коли, хитаючись, встав на ноги, все було вже скінчено.
Корабель Ліґи став купою оплавленого металу. Кругом валялися трупи солдатів. Люки крейсерів відкрилися, звідти до Ґордона бігли люди у сірих мундирах і шоломах.
— Принце, вас не поранено? — крикнув Ґордону їх ватажок, високий чорнявий чоловік з худорлявим мідно-червоним обличчям. Його чорні очі світилися веселим збудженням. — Я Хелл Беррел, командир патруля у секторі Сиріуса. Наш радар зафіксував невідомий корабель, який прямував до Землі, ми погналися за ним, і ось… — Він подивився на вбитих. — Люди Хмари, клянусь Небом! Шорр Кан наважився підіслати до вас своїх агентів! Це може стати приводом для війни!
Джон Ґордон гарячково розмірковував. Схвильований офіцер теж прийняв його за сина правителя. А він не міг сказати правду, не міг відкрити, що він — Джон Ґордон у оболонці Зарт Арна! Бо Зарт Арн взяв з нього обіцянку не говорити цього нікому, застеріг, що це може загрожувати нещастям! Він повинен зберегти своє мимовільне самозванство, поки не позбудеться цих людей.
— Ні, я не поранений, — сказав Ґордон. — Але вони стріляли у Вель Квена. Боюся, він мертвий.
Вони поспішили до вежі. Ґордон квапливо вбіг сходами і схилився над старим. Одного погляду було достатньо. Вибух атомної кулі випалив у тілі Вель Квена величезну рану. Смерть вченого означала, що у цьому дивному світі Ґордон повинен відтепер розраховувати лише на себе. Чи зможе він коли-небудь повернутися у своє тіло і свій час? На щастя, Вель Квен встиг розповісти достатньо, щоб Ґордон зумів увійти в телепатичний контакт зі справжнім Зарт Арном.
Вихід був один. Він залишиться тут, біля апарата, який єдиний може повернути його до колишнього життя.
— Я повинен негайно доповісти про напад, принц Зарт, — сказав Хелл Беррел.
— Не треба, — квапливо заперечив Ґордон. — Небезпека минула. Збережіть всю цю справу у тайні. — Він сподівався натиснути на Хелла своїм авторитетом. Однак той вагався.
— Я порушу свій обов’язок, якщо не повідомлю про таку важливу подію.
Підійшовши до телестерео, він торкнувся перемикачів. За мить над другою кварцовою пластиною виникло об’ємне зображення незнайомого офіцера.
— Штаб флоту на Трооні, — уривчасто промовив він.
— Капітан Хелл Баррел з патруля сектора Сіріуса хоче доповісти його світлості Арн Аббасу про справу крайньої важливості.
— Хіба не можна доповісти командору Корбуло? — здивувався офіцер.
— Справа надто важлива і невідкладна, — пояснив Хелл Баррел. — Я беру на себе всю відповідальність, наполягаючи на аудієнції.
Потяглися хвилини очікування. Потім у телестерео з’явилася зовсім інша людина. Масивний гігант з розлогими жорсткими бровами над пронизливими, сталевими очима. Поверх темної куртки і брюк на ньому був пишно розшитий плащ, велика, сивувата на скронях голова не покрита.
— Відколи це прості капітани… — сердито почав він, але потім побачив Джона Ґордона. — Ти, Зарт? Що трапилося?
Ґордон зрозумів, що ця людина з жорстким поглядом — Арн Аббас, володар Середньо-Галактичної Імперії, батько Зарт Арна. Його батько.