Талановитий містер Ріплі
- Автор: Гайсміт Патриція
- Год: 2016
- Язык: украинский
- Год: Клуб Сімейного Дозвілля
- ISBN: 978-617-12-1507-8
- Переводчик: Наталія Гоїн
- Жанр: Современная русская и зарубежная проза
Электронная книга - «Талановитий містер Ріплі». Краткое содержание книги:
У його переліку було ще сім потенційних платників. До відбуття залишалося десять днів, то, може, варто спробувати потрясти ще бодай одного? Учора, коли повертався додому після зустрічі з містером Ґрінліфом, Том подумав, що, якщо заплатять місіс Суперау та Карлос де Севілла, то він облишить цю справу. Однак містер де Севілла досі не заплатив, а це означало, що не завадить зателефонувати йому й нагнати на нього трохи страху. Том пригадав, що з місіс Суперау все було так легко, і в самого аж руки засвербіли спробувати ще разочок.
Том витяг з шафи свою валізу й вийняв із неї лілову коробку з різноманітним канцелярським приладдям. Там було кілька аркушів паперу, а під ними — стосик бланків, які він прихопив з офісу податкового відомства, коли ще працював у їхньому сховищі, а було це кілька тижнів тому. На самому дні коробки лежав перелік потенційних платників. Том ретельно обрав тих людей, які мешкали в Бронксі або Брукліні, тож їм навряд чи захочеться особисто навідатись до Нью-Йоркського податкового відомства. То були переважно художники й письменники та інші позаштатні працівники, які не сплачували податку на прибуток із заробітної плати й заробляли в середньому від семи до дванадцяти тисяч на рік. У дужках він записав імена людей, які рідко наймали спеціалістів, які б заповнювали їхню податкову декларацію, але водночас заробляли достатньо, аби їх можна було звинуватити в тому, що у своїх розрахунках вони припустилися помилки на дві-три сотні доларів. У переліку були Вільям Дж. Слаттерер, журналіст; Філіп Робіллард, музикант; Фріда Гоєн, ілюстратор; Джозеф Дж. Ґеннарі, фотограф; Фрідріх Реддінґтон, художник; Френсіс Карнеґіс… У Тома було якесь внутрішнє передчуття стосовно Реддінґтона. Він малював зображення для книжок із коміксами. Напевне, він і гадки не мав, що відбувалося з його фінансами.
Він обрав два бланки під назвою «ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО ПОМИЛКУ В РОЗРАХУНКАХ», помістив між ними копірку та взявся швиденько переписувати дані, зазначені під іменем Реддінґтона в його переліку. Дохід: 11 250 доларів. Звільнення від податків: 1. Вирахування: 600 доларів. Кредити: немає. Грошовий переказ: немає. Відсотки: (на мить він завагався) 2,16 доларів. Підлягає сплаті: 233,76 доларів. Тоді він узяв зі своєї колекції аркуш паперу для друкарської машинки зі штампом податкового відомства, що розташовувалося на Лексінґтон-авеню, однією скісною лінією перекреслив адресу, а внизу надрукував:
Шановний сер!
У зв’язку з великою завантаженістю нашого офіса на Лексінґтон-авеню вашу відповідь слід надіслати за адресою:
Відділ врегулювання
На ім’я Джорджа Мак-Альпіна
189 Е, 51 вулиця
Нью-Йорк 22, Нью-Йорк.
Дякую.
Ральф Ф. Фішер
Гол. дир. від. врег.
Том підписав записку нерозбірливою закарлючкою. Сховав інші бланки на той випадок, якщо Боб зненацька повернеться, і взяв телефонну слухавку. Він вирішив спершу «прощупати» містера Реддінґтона. Дізнався його номер у довідковій і набрав. Містер Реддінґтон був удома. Том коротко пояснив йому ситуацію і награно здивувався, що містер Реддінґтон досі не отримав повідомлення від податкового відомства.
— Ви мали отримати його ще кілька днів тому, — сказав Том. — Не хвилюйтеся, ви безперечно отримаєте його завтра. Ми тут трохи завантажені роботою.
— Але ж я сплатив податок, — відповів занепокоєний голос по той бік слухавки. — Там усе…
— Таке іноді трапляється, розумієте, особливо коли доходи отримані від позаштатної роботи та з них не сплачується податок на прибуток. Ми ретельно перевірили вашу декларацію, містере Реддінґтон. Ми не помилилися. Нам би не хотілося направляти до компанії, з якою ви працюєте, чи вашому агентові вимогу про сплату заборгованості… — Ось тут він засміявся. Такий дружній заспокійливий смішок зазвичай творив дива. — … однак нам доведеться це зробити, якщо ви не сплатите заборгованості протягом двох днів. Перепрошую, що не змогли вчасно надіслати вам повідомлення. Як я уже казав, у нас було багато роботи…
— Чи зможу я з кимось про це поговорити, якщо прийду до вас? — стурбовано запитав містер Реддінґтон. — Це збіса велика сума!