Фаренго. Ч. 2. Гніздо
- Автор: Ешкилев Владимир
- Год: 2013
- Язык: украинский
- Год: Ярославів Вал
- ISBN: 978-617-605-036-0
- Жанр: Космическая фантастика
Электронная книга - «Фаренго. Ч. 2. Гніздо». Краткое содержание книги:
— В мене виклик від «павука» номер три, — Вольск активував монітор нарукавного комунікатора. — Наш «павучок» щось знайшов на дванадцятому рівні. Зараз мені покаже… — він увімкнув автоматичне налаштування монітора. — Ось воно… Якийсь контейнер.
— Алексе, — почув він голос Вей, яка була вище за них із Гуммом, на шостому від поверхні рівні «піраміди», — ГРЛ показує, що у тій ємності, в яку щойно знайшов третій «павук», спостерігається ребіоз. Там щось приходить до тями. Будьте обережні.
— Будемо, будемо обережні, — промимрив собі під ніс техноархеолог і віддав наказ «павуку» сканувати контейнер та проаналізувати дані сканера.
Гумм заглянув до монітора:
— Щось цікаве?
— Згідно з каталогом магонійського обладнання, це переносний контейнер для хімічно активних речовин. Можливо, в таких ємностях магонійці зберігали не лише хімічні, а й біологічні матеріали.
— І все?
— ГРЛ показує, що у тій бляшанці є щось живе і воно щойно заворушилось.
— Отакої. Я був правий, нам треба вшиватись. А ти швидко бігаєш?
— Швидко чи не швидко, а від ґиргів все одно не втечеш, — Вольск побачив, що на монітор почали виводитись результати сканування. — Так, там присутня біологічна складова… Небагато, грамів сто — сто двадцять інкапсульованого біоматеріалу в стадії ребіозу… О’к, а це що таке?
— Ґвен, ти мене чуєш?
— Так, Алексе, чую тебе добре.
— Ти вже бачиш результати сканування?
— Бачу. Маю картинку внутрішньої структури контейнера.
— Не те. Ліва колонка даних.
— Так, але я не…
— У контейнері є сліди концентрованої кислоти. Таке враження, що капсула з біологічним матеріалом була там розміщена у сферичній ємності з кислотою.
— Хімічний ліквідатор?
— Можливо. Кислота давно вже випарувалась… Якщо це ліквідатор, значить, там…
— …біологічна зброя, — закінчила висновок Вольска баронеса.
— Точно. Давай подивимось.
— Я забороняю відкривати контейнер.
— Зрозумів.
— Наказ: негайна евакуація.
— Але, Ґвен, почекай, може, не будемо так рвати кігті? Ребіоз лише почався. Норнам ще буде потрібен час, щоб досягти портальної стадії.
— Військовий досліднику Вольск, це наказ. Повторюю: негайна загальна евакуація. Всім на поверхню.
— Наказ зрозумілий. Виконую.
Вольск перемкнув нарукавний комунікатор на селекторний зв’язок і продублював усім групам наказ про негайну евакуацію.
— Тікаємо? — Гумм закинув до кошика ще одну екранну панель.
— Наказ баронеси.
— Накази треба виконувати, — погодився клон. — Ґирги?
— Можливо, у контейнері біологічна зброя давніх рас, яка зреагувала на присутність кіборга. Поки вона активується, ми повинні якнайшвидше вшитись із цієї планети. Тим більше що ми вже зібрали купу магонійського металолому.
— Тут, — клон кивнув на кошик, — удесятеро більше кераміки, аніж металу.
— Авжеж, — погодився з Гуммом техноархеолог. — Кераміка була улюбленим матеріалом магонійців. Про «металолом» я так, образно.
Вони вже вийшли на четвертий рівень, коли Вольск знову почув голос Вей:
— ГРЛ зафіксував у контейнері значне підвищення рівня біологічної активності. Він стрибкоподібно зріс за останні двадцять хвилин і становить уже «нуль вісім» за шкалою Корковського-Когана. Воно прокинулось швидше, аніж ми передбачали. Якщо це норни, то вже за дві-три години вони почнуть надувати свої портали.
— Все одно ми повинні встигнути, Ґвен. Ми вже минаємо четвертий рівень. Нас, щоправда, трохи гальмує «павук». Ми з Гуммом його трошки перевантажили.
— Кидайте того «павука», він без вас дасть собі раду. Швидше вибирайтесь на поверхню. Церм уже згорнула бурове обладнання і готує скеґер до старту.
Вольск подивився на монітор, який все ще показував контейнер, біля якого залишився чатувати «павук» номер три. На трансльованому зображенні нічого не змінилось. Вкрита пилом і зотлілими залишками зовнішньої ізоляції, поверхня контейнера нічим не виказувала пробудження того, що знаходилось усередині.
«Може, наказати кіборгові спалити контейнер плаганом?» — припустив техноархеолог. Але він поборов спокусу. Це був експеримент. Ризикований, але необхідний. Якщо в контейнері норни, призначення магонійської станції стане повністю зрозумілим. Щоправда, й надалі залишиться загадкою, хто ж саме залазив сюди кілька століть тому, а потім замурував місце проникнення до «піраміди» свіжим ізолятом.
«Про це поміркуємо на лінкорі», — вирішив Вольск, а вголос сказав: