Витончене мистецтво забивати на все. Нестандартний підхід до проблем
- Автор: Мэнсон Марк
- Год: 2018
- Язык: украинский
- Год: Наш формат
- ISBN: 978-617-7552-24-5
- Переводчик: Антоніна Ящук
- Жанр: Психология
Электронная книга - «Витончене мистецтво забивати на все. Нестандартний підхід до проблем». Краткое содержание книги:
На жаль, їм зрештою не вдається задовольнити справжні потреби партнерів. Через схильність надмірно звинувачувати і надто легко приймати на себе провину вони ще більше поглиблюють відчуття власної «особливості», і їм не вдається належно вдовольнити власні емоційні потреби. Жертва створює дедалі нові проблеми — не тому, що вони насправді множаться, а тому, що так вона отримує увагу та співчуття, яких потребує. Рятівник розв’язує і розв’язує — не тому, що його справді тривожать проблеми, а тому, що вважає: аби заслужити увагу та повагу від інших, потрібно розв’язати їхні проблеми. В обох випадках мотивація егоїстична й умовна, тому самопідривна. Такі люди рідко відчувають любов у чистому вигляді.
Якщо жертва по-справжньому кохає рятівника, вона має сказати йому: «Знаєш, це моя проблема, ти не мусиш розв’язувати її за мене. Просто підтримай мене, поки я розв’язуватиму її самотужки». Це буде справжній прояв кохання: узяти відповідальність за власні проблеми і не змушувати партнера відповідати за них.
Якщо рятівник хоче по-справжньому врятувати жертву, він має сказати: «Знаєш, ти навантажуєш інших власними проблемами. Вирішуй їх сама». І хай це звучить дико, але це буде справжній прояв кохання: допомагати комусь розв’язувати його ж проблеми.
Але замість цього жертви й рятівники використовують одне одного, аби побути під емоційним кайфом. Це як залежність, яку вони одне в одному вгамовують. За іронією долі, якщо їм раптом доводиться зустрічатися з емоційно здоровими людьми, вони починають нудитися і скаржитися, що їм бракує любовної «хімії». «Особливі» люди десятою дорогою обминають емоційно здорових і надійних, бо міцні кордони надійних людей видаються їм недостатньо «захопливими», аби постійно стимулювати емоційні ерогенні зони — а без цього «особлива» людина не проживе.
Для жертв найважче в житті — тримати у власних руках відповідальність за свої проблеми. Усе життя вони вірили, що хтось відповідає за їхню долю. І зробити перший крок у напрямку власної відповідальності дуже страшно.
А для рятівників найважче — припинити брати відповідальність за проблеми інших людей. Вони все життя вважали, що їх цінують і люблять тільки тоді, коли вони рятують інших, тому відмовитися від рятування — для них так само страшний крок.
Якщо ви жертвуєте чимось заради того, хто вам небайдужий, це має бути тільки тому, що вам так хочеться, а не тому, що відчувайте себе зобов’язаними чи боїтеся наслідків відмови жертвувати.
Якщо ваш партнер хоче пожертвувати чимось заради вас, це має бути його вільне бажання, а не дія, на яку ви змушуєте його, маніпулюючи відчуттям провини або злістю. Вчинки, зроблені з любов’ю, істинні тільки тоді, коли здійснюються без додаткових умов і очікувань.
Людям буває важко розрізнити, де щось зроблено під примусом обов’язку, а де — добровільно. Ось вам лакмусовий папірець: запитайте себе: «Як зміняться наші стосунки, якщо я не зроблю цього?». І ще запитайте: «Якби мій партнер відмовився робити щось, чого мені хочеться, як зміняться наші стосунки?».
Якщо відповідь буде: відмова перетвориться на страшну драму з розбиванням китайської порцеляни, — це поганий знак для ваших стосунків. Є ймовірність, що ваші почуття умовні, спираються на штучну вигоду, яку ви отримуєте одне від одного, а не на безумовне прийняття одне одного (разом із проблемами кожного).
Люди, які мають надійні кордони, не бояться вибухів гніву, сварок і образ. А люди зі слабкими кордонами — надзвичайно бояться і так будують свою поведінку, аби підлаштуватися під злети й падіння емоційних американських гірок у їхніх стосунках.
Люди, які мають надійні кордони, знають, що нерозумно очікувати стовідсоткової відповідності в характерах двох людей і здатності на сто відсотків задовольнити потреби одне одного. Люди з надійними кордонами розуміють, що іноді можуть когось образити, але розуміють також, що не можуть диктувати, як почуватися іншій людині. Розуміють, що мати добрі стосунки — не означає контролювати емоції іншої людини, радше підтримувати партнера в особистому розвитку й розв’язанні його проблем.
Це не означає, що треба перейматися кожною дрібницею, якою переймається ваш партнер. Це означає перейматися партнером незалежно від того, чим переймається він. Ось це — безумовне кохання, друзяко.
Моя дружина — одна з тих жінок, які дуже переймаються своєю зовнішністю. Вона завжди хоче виглядати чудово, і я теж цього хочу (очевидно).