Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України
- Автор: Коллектив авторов
- Год: 2010
- Язык: украинский
- Год: Фактор
- ISBN: 978-966-180-038-9
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України». Краткое содержание книги:
Книга адресується суддям, адвокатам, юристам, які працюють у правоохоронних органах, на підприємствах, в установах, організаціях.
Законодавство враховано станом на 1 січня 2010 р.
Стаття 599. Припинення зобов'язання виконанням
1. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
1. Найважливішим і найбільш поширеним способом припинення зобов'язань є припинення їх належним виконанням. Належним слід визнати виконання, що прийняте кредитором. Тому виконання зобов'язання частково припиняє зобов'язання у відповідній частині, якщо виконання прийняте кредитором. Це стосується і випадків, коли боржник виконав зобов'язання в частині всупереч закону або договору (ст. 529 ЦК), але кредитор таке виконання прийняв.
2. Неналежне виконання зобов'язання не припиняє. Якщо кредитор неналежне виконання прийняв як належне, дії боржника на виконання зобов'язання слід оцінити в такий спосіб: факт виконання зобов'язання мав місце, але зобов'язання (повністю або у частині) не припинено, оскільки цей факт (дія на виконання договору) не відповідає вимогам до факту (дії), який міг би припинити зобов'язання. Разом з тим, законодавство не лише обмежує строки пред'явлення вимог з приводу неналежного виконання зобов'язань, встановлюючи в низці випадків спеціальну (скорочену) позовну давність, але й передбачає інколи численні вимоги до порядку фіксування неналежного виконання, а також обмежує строки такого фіксування (див. про це коментар до ст. 545 ЦК). При пропуску позовної давності, при порушенні кредитором строків або встановленого порядку фіксування факту неналежного виконання зобов'язання кредитор позбавляється можливості реалізувати права, які випливають з факту неналежного виконання, а боржник вважається таким, що належне виконав зобов'язання (оскільки кредитор не довів у встановленому порядку інше).
3. При оцінці виконання боржником зобов'язання як юридичного факту, що призводить до припинення зобов'язання, слід враховувати, що в силу багатьох договорів і зобов'язань на боржника покладаються не тільки основні, але й додаткові обов'язки, комплекс таких обов'язків. Додаткові обов'язки не належать до категорії додаткових зобов'язань, як ці останні тлумачаться в ст. 266 ЦК. Наприклад, у низці випадків продавець несе обов'язки не тільки передати річ, але й здійснювати її ремонт і технічне обслуговування протягом встановленого законодавством або договором гарантійного строку. Такий самий обов'язок може покладатися на підрядника. Передача речі, здача-приймання виконаних робіт при цьому зобов'язання повністю не припиняють. Воно повністю припиняється лише належним виконанням протягом установленого гарантійного строку обов'язків здійснювати ремонт та технічне обслуговування речі (усунення недоліків у виконаних роботах), що у відповідних випадках (при неналежному виконанні зазначених обов'язків, передбачених законом, і навіть поза зв'язком з цим) не виключає права покупця або іншого кредитора на розірвання договору, який, здавалося б, є давно виконаним.
У законодавстві з'явилася навіть така ускладнена конструкція правовідносин, що містить у собі цивільно-правове зобов'язання дарування і права та обов'язки, що встановлюються законодавством про шлюб та сім'ю. Так, зазвичай зобов'язання дарування виконується шляхом передачі речі. Правовідносини між дарувальником і обдаровуваним на цьому припиняються. Однак при одержанні подарунка у зв'язку з майбутнім шлюбом зобов'язання з приводу дарування є лише частиною (елементом) правовідносин, що передують шлюбу і припиняються шлюбом. Тому відмова від шлюбу особи, яка одержала подарунок у зв'язку з майбутнім шлюбом, дає дарувальникові право вимагати розірвання договору дарування (який було повністю виконано) і повернення подарунка (ч. 4 ст. 31 Сімейного кодексу [28]). Законодавець визнав за неможливе використання в цьому випадку правової конструкції правочину під скасувальною умовою.
4. Спеціальні і найбільш розгорнені правила щодо наслідків неналежного виконання зобов'язань встановлені інститутом купівлі-продажу (ст. 678 ЦК). Закон «Про захист прав споживачів» [186] також встановлює наслідки неналежного виконання зобов'язань, в рамках яких юридичні і фізичні особи — суб'єкти підприємницької діяльності виконують для споживачів (громадян) роботи чи надають послуги. Установлено (ст. 678 ЦК; ст. 8 Закону «Про захист прав споживачів»), що споживач при виявленні недоліків чи фальсифікації товару протягом гарантійного або інших встановлених строків, має право на свій вибір вимагати від продавця або виготовлювача: 1) безоплатного усунення недоліків товару або відшкодування витрат на їх виправлення споживачем або третьою особою за рахунок споживача; 2) заміни неякісного (неналежного) товару на аналогічний товар належної якості; 3) відповідного зменшення купівельної ціни товару; 4) заміни товару на такий же товар іншої моделі з відповідним перерахуванням купівельної ціни; 5) розірвання договору і відшкодування збитків, яких він зазнав.