Системне тлумачення кримінального закону

Окремі науковці, крім цього, зауважують на те, що кодекс не має замінювати собою підручник і рясніти визначеннями, тому слід визначитись, які поняття включити в КК, а які залишити в науці та теорії кримінального права[449].

Хоча наявність такого розділу і не стосуватиметься безпосередньо правил тлумачення кримінального закону, проте активно сприятиме однаковому тлумаченню окремих його приписів, допоможе частково врахувати системоутворюючі та системні зв'язки кримінального закону.

Якщо ж охарактеризувати кримінальні кодекси деяких держав ближнього зарубіжжя, то видається, що вони не надто відрізняються від КК України. Правил тлумачення у досліджених КК немає, як і у КК України, проте існують інші відмінності, які мають фрагментарне значення для тлумачення кримінального закону.

Наприклад, немає окремого розділу щодо тлумачення термінів та термінологічних зворотів у КК Естонської Республіки[450] (але у цьому кодексі не передбачено надання визначення певних термінів у примітках, як у КК України); КК Республіки Таджикистан (проте у примітках до ст. 244 «Крадіжка» є визначення поняття «викрадення»; в примітці до ст. 260 «Фіктивне підприємництво» подано визначення терміна «дохід», який має тлумачитись саме так у цій главі та ін.)[451]; КК Республіки Казахстан (терміни та термінологічні поняття тут роз'яснюються лише у диспозиціях його статей та в декількох примітках, які розміщені в кінці статей. Крім цього, ст. 366 КК називається «Поняття військового злочину» і, відповідно, роз'яснює зміст цього терміна, але ця стаття містить лише диспозицію)[452]; КК Республіки Грузія (тлумачення певних термінів здійснюється в перших частинах окремих статей; ст. 307 КК «Державна зрада» цілком присвячена розкриттю змісту терміна «державна зрада»; у ст. 382 КК «Поняття злочинів проти військової служби» дається визначення відповідного поняття)[453]; КК Республіки Латвії (визначення термінів надаються безпосередньо в статтях КК)[454].

Кримінальні закони деяких країн дещо краще сформульовані у сфері вирішення цієї проблеми. Наприклад, у КК Республіки Узбекистан є розділ восьмий Особливої частини, який цілком присвячений роз'ясненню вживаних у кодексі термінів і називається «Правове значення термінів» (у цьому розділі міститься роз'яснення 45-ти вжитих у цьому кодексі термінів та термінологічних зворотів)[455]; КК Республіки Молдова містить окрему главу ХІІІ, у якій дається визначення певних термінів, що вживаються у цьому кодексі (відмінністю від КК Республіки Узбекистан є те, що роз'яснення кожного терміна винесено в окрему статтю (ст. 120–134 КК)[456]; КК Республіки Білорусь містить у Загальній частині окрему статтю, де надається визначення окремих термінів (ст. 4 має назву «Роз'яснення окремих термінів Кримінального кодексу», і в ній подано визначення 16-ти термінів, які найбільш часто вживаються у КК; крім цього, визначення певних термінів є у примітках, які розміщені на початку окремих глав (зокрема 24, 25, 26, 29, 30, 35, 37) та на початку одного розділу (розділ Х))[457]; КК Болгарії після глави ХІ Загальної частини цього КК міститься Додаткове положення, у якому у ст. 93 дається роз'яснення змісту певних термінів[458].