Зламані янголи
- Автор: Морган Ричард
- Серия: Такеши Ковач #2
- Год: 2020
- Язык: украинский
- Год: КМ-БУКС
- ISBN: 978-966-948-228-0
- Переводчик: Марія Пухлій
- Жанр: Научная фантастика
Электронная книга - «Зламані янголи». Краткое содержание книги:
Ми спустилися поглянути, що там у нас, кліпаючи серед несподівано різкого світла у хмарочосі й позіхаючи. Менш ніж годину по тому, коли минула північ і почався новий день, ми вимкнули Гендове віртуальне «я» й завантажилися в машину замість нього.
Остаточний відбір.
Розділ чотирнадцятий
Їхні обличчя повертаються до мене у спогадах.
Не обличчя прекрасних маорійських бойових чохлів, стійких до радіації, в яких вони поїхали у Данґрек і на задимлені руїни Заубервілля. Навпаки, я бачу їхні обличчя до загибелі. Ті обличчя, які Семетер привласнив і продав, повернувши до хаосу війни. Ті обличчя, які пам’ятали вони самі; ті обличчя, які вони мали в безневинному віртуальному готельному номері, де я вперше з ними зустрівся. Обличчя померлих.
Оле Гансен:
Неймовірно блідий білий з коротким білосніжним волоссям і очима, схожими своєю спокійною блакиттю на цифрові дисплеї медичного обладнання в некритичному режимі. Його привезли цілком з Латімера з першою хвилею кріокапсульних підкріплень ООН, ще тоді, коли всі думали, що Кемпа розгромлять за шість місяців.
— Сподіваюся, це не черговий бій у пустелі, — в нього на лобі та вилицях досі лишалися червоні плями від обгоряння на сонці. — Бо якщо так, то можете просто покласти мене назад у коробку. Цей клітинний меланін капець як свербить.
— Там, куди ми їдемо, холодно, — запевнив його я. — Найвищі зимові температури Латімер-Сіті. Ви знаєте, що ваш підрозділ загинув?
Кивок.
— Бачив спалах із коптера. Далі нічого не пам’ятаю. Все логічно. Захоплена бомба-мародер. Я сказав їм просто підірвати цю падлюку там, де вона лежить. Тут будь-які вмовляння марні. Вони надто вперті.
Гансен належав до добірного підрозділу підривників, який називався «Легка Рука». Я вже знав про нього з чуток, що ходили Клином. Цей підрозділ славився тим, що здебільшого не помилявся. Колись славився.
— Сумуватимете за ним?
Гансен повернувся, не встаючи з крісла, й поглянув на міні-бар на протилежному кінці віртуального готельного номеру. Тоді ще раз поглянув на Генда.
— Можна?
— Пригощайтеся.
Він підвівся й пішов до лісу з пляшок, обрав одну й налив у келих по вінця якоїсь бурштинової рідини. Підняв келих у наш бік, міцно стиснувши губи й блискаючи блакитними очима.
— За «Легку Руку», хоч де там зараз її грані розпорошені атоми. Епітафія: наказів, бляха, треба було слухатися. Тепер вони, бляха, були б тут.
Він одним плавним рухом вилив порцію напою собі в горлянку, гортанно загарчав і тишком-нишком викинув келих на інший бік номера. Той глухо вдарився об укриту килимом підлогу й покотився до стіни. Гансен повернувся до столу й сів. У його очах стояли сльози, але я підозрював, що від алкоголю.
— Запитання ще є? — п’яним голосом спитав він.
Іветт Крукшенк:
Двадцятирічна дівчина, обличчя чорне, майже синє; овал обличчя скидається на форму носа висотного перехоплювача; водоспад із пишних дредлоків, зібраних на висоту кулака, обвішаних небезпечними на вигляд сталевими прикрасами та оздоблених парочкою запасних штекерів швидкого підключення — зеленим і чорним. Біля основи її черепа виднілося ще три у роз’ємах.
— Це для чого? — спитав я в неї.
— «Лінгвапак», тайська й мандаринський діалект китайської, шотокан — дев’ятий дан, — судячи з того, як вона перебирала позначені шрифтом Брайля пір’їни, вона цілком могла видирати й міняти їх наосліп і під обстрілом. — Просунута польова медицина.
— А у волоссі?
— Інтерфейс супутникової навігації та концертна скрипка, — вона широко всміхнулася. — Останнім часом від неї мало користі, але вона приносить мені удачу, — її обличчя витягнулося з такою комічною різкістю, що я аж закусив губу. — Приносила.
— За останній рік ви сім разів просилися в підрозділи швидкого реагування, — сказав Генд. — Чому?
Вона якось дивно на мене глянула.
— Ви про це вже питали.
— То був інший я.
— А, розумію. Привид у машині. Ну, так, я про це вже казала. Ближчий фокус, більше впливу на результати боїв, кращі цяцьки. Знаєте, минулого разу, коли я це казала, ви всміхалися більше.