Гордість і упередженість

— Я не картаю Джейн, — продовжувала місіс Беннет, — бо вона вийшла б заміж за містера Бінглі, якби могла. Але Ліззі! О, сестро моя! Як тяжко тепер думати, що на цей час вона вже б могла бути дружиною містера Коллінза, якби не її примхливість та глупство. Він зробив їй пропозицію в цій самій кімнаті, а вона йому відмовила. А тепер виходить, що леді Лукас видасть одну зі своїх дочок заміж раніше, ніж я, а маєток Лонгберн усе одно дістанеться чужим людям. Бачиш, сестро, які спритні та підступні люди — оці Лукаси. Ніколи свого не упустять. Жаль, що доводиться про них таке говорити, але так воно і є. Я так нервую, я почуваюся такою нещасною, коли мені так суперечать у моїй же сім'ї, а тут іще оті сусіди, що тільки за себе й думають, а до інших їм байдуже. Тож твій приїзд саме в цей час — це така втіха для мене, мені так приємно з тобою погомоніти; так кажеш, зараз у моді довгі рукави?

Місіс Гардінер, котра вже встигла в загальних рисах дізнатися про цю новину з листів, які отримувала від Джейн та Елізабет, відбулась якимось побіжним зауваженням і — від співчуття до своїх племінниць — повернула розмову в інший бік.

Але пізніше, залишившись наодинці з Елізабет, вона приділила цій темі більше уваги.

— Схоже, що це була підходяща партія для Джейн, — сказала вона. — Шкода, що нічого не вийшло. Але це трапляється так часто! Молодий чоловік — на кшталт вашого містера Бінглі — з легкістю надзвичайною закохується на кілька тижнів у гарненьку дівчину, а потім, коли якась випадковість їх розлучає, з такого ж легкістю забуває про неї. Така легковажність зустрічається щокроку.

— Прекрасне втішання, нічого не скажеш, — мовила Елізабет, — але для нас воно не годиться. Ми постраждали не внаслідок випадковості. Нечасто буває, коли втручання друзів відвертає молодого чоловіка з чималеньким власним статком од дівчини, котру він несамовито кохав іще кілька днів тому.

— Але оця фраза — «несамовито кохав» — вона настільки тривіальна, настільки сумнівна і настільки невизначена, що майже нічого мені не каже. Її часто застосовують для описання скороминущих почуттів після півгодинного знайомства, щоб видати їх за серйозну і сильну прихильність. Скажіть мені, будь ласка, а наскільки несамовитим було кохання містера Бінглі?

— Ніколи я не бачила симпатії більш багатообіцяючої, ніж ця. Він приділяв зростаючу увагу до Джейн, а до інших виявляв зростаючу байдужість. Із кожною їхньою зустріччю це ставало все помітнішим і виразнішим. Під час даного ним балу містер Бінглі образив двох чи трьох дівчат, не запросивши їх до танцю; я сама намагалася з ним заговорити, але марно. Чи бувають ознаки більш промовисті? Хіба така готовність знехтувати правилами не є суттю кохання?