Екологи, або Копроконська історія

— А я про це досі не думав, — здивувася Гел, — он воно що… Але чому? Мі ж дали йому усі здібності і знання котрими володіли а трансформацію він не осягнув?

— Мабутьнездібний він учень, ваш Зерон, — пожартував Рол. — Я хоч і молодший а знаю як змінювати форму.

— Щось тут не те… — замислився Гел.

Я тихо зайшла до рубки керування. Коре підтримував мене під руку. Підвів до крісла, де сидів Рол, і посадив на коліна моєму чоловіку, я притулилась щокою до грудей Рола. А Коре з посмішкою повідомив:

— Вона казала, що скучила за тобою, от я ïï і привів.

Гел посміхнувся і відкинувся на спинку крісла пілота.

А Летос почав в яскравих фарбах розповідати про пригоди на Ракірлі: «Уявляєте — вогні, сирена, постріли, а вона стрибає прямісінько на гравітатори поліціï, а тут ще ті кляті лідеанці з аросцями… А вона кричить: „Прикрий мене!!!“ А мені не прикривати хочеться, а вліпити ïм силову ракету прямісінько у той термінал, та поміж тих гравітаторів, щоб ïх засліпило…»