Пірат

— Тоді Джордана їм сподобається,— сказав Бейдр.

Це була правда. За походженням та вихованням вона була справжня каліфорнійка, тож вони не мали підстав вважати себе стопроцентнішими за неї.

— Інакше й бути не може,— підтакнув Керрідж.

— І все ж це буде не просто. Я помітив, що вони ставляться до нового почину без особливого ентузіазму, до того ж відколи банк перейшов у наші руки, декілька солідних вкладників перевели свої рахунки в інші банки.

— Згідно з їхніми звітами вони перекладають за це вину на банки в Лос-Анджелесі, які перебувають під контролем євреїв.

— Це надто примітивне пояснення, воно мене не задовольняє. Я завжди ставлюся з підозрою до того, що вони говорять і гадають, що те я маю сприйняти на віру. Вони спартачили пропозицію, викладену на ранчо «Стар», і дали можливість японцям підвищити ставки.

— Вони твердять, що японці працюють через банки Лос-Анджелеса.

— Це дурне. Тоді вони були ще тільки на першій сходинці. Нам треба було облаштувати все ще до того, як в ЛА почули про таку ситуацію. Тепер треба вимощувати шлях до Токіо й назад.

Вони наблизилися до бунгало. Керрідж відчинив двері, і вони зайшли всередину. Після спеки білого каліфорнійського сонця в прохолодній, напівтемній кімнаті з кондиціонером вони відчули полегкість.

Вінсент звівся на ноги. На коктейльному столику перед ним стояла незмінна склянка віскі.

— Радий знову бачити вас, Бейдре.

— З вами завжди приємно зустрічатися, мій друже,— вони потисли один одному руки. Бейдр обійшов навкруг маленького столика і сів на канапу. — Як ідуть справи зі сценарієм?

— Власне в цій справі я й хотів з вами зустрітися. Спочатку я гадав, що це буде неважко. Розумієте? Коли я знімав стрічки про Мойсея та Ісуса, у мене завжди були в запасі чудеса, якими можна було подіяти на уяву глядачів: коли розступилося перед ізраїльтянами Червоне море, Воскресіння. А тут — зовсім інше. Вашого Пророка не супроводжували ніякі чудеса. Він був просто людина.

Бейдр засміявся.

— Це правда. Просто людина. Як і будь-хто з-поміж нас. Не більше і не менше. Це вас розчаровує?

— З точки зору кінематографії, так,— відповів Вінсент.

— Мені здається, що це повинно зробити ідею Пророка навіть ще переконливішою і драматичнішою. Що, власне, будь-який чоловік має донести одкровення Аллаха до своїх співвітчизників. А його переслідування арабами-язичниками, кпини євреїв та християн, а його вигнання та втеча до Медіни? А його намагання повернутися в Мекку? Немає сумніву, що драматичних подій тут вистачить на декілька стрічок.

— Можливо, це так для мусульманського світу. Та мене, в значній мірі, беруть сумніви, що західному світові пристане до смаку бути в ролі лиходіїв. І чи не ви говорили, що ця стрічка має обійти весь світ, правда ж?

— Так.

— От у чому заковика,— відповів Вінсент. Він узяв склянку з віскі і осушив її. — Ми мусимо розібратися з цим ще до того, як почнемо писати сценарій.