Африка, сни
- Автор: Подервянский Александр Сергеевич
- Год: 2015
- Язык: украинский
- Год: Наш Формат
- ISBN: 978-617-7279-03-6
- Жанр: Прочее юмористическое
Электронная книга - «Африка, сни». Краткое содержание книги:
Уперше публікується повнометражна комедія-екшн «Ваша Галя балувана» – неперевершена кіноісторія про прекрасну Галю, українську якудзу і Дао, яке не описати словами.
Для широкого кола читачів із почуттям гумору, які розуміють (при)значення обсценної лексики.
Буратіно: Мальвіна, вони в сральню пішли, а ми давай в ванну пойдьом.
Гурвінек: Та куда ж ви пойдьотє? Там Красна Шапочка іщьо з утра сідіт.
Мальвіна: Отстаньтє от мєня, кобєлі протівні, я етого нє винєсу. Боже мой!
Мальвіна починає ридати. З уборної чути крики Сінєглазки.
Сінєглазка: Я їбала твої бабки, я їбала твою машину! Жлоб! Казьол!
Чути знову ляпаси і опять ридання. Женській плач звучить в унісон красіво і мощно. Його звуки будять Самодєлкіна – матроса торговельного флоту, і Карандаша – художника-кічмена.
Самодєлкін(скида з себе Артемона): Ха-га! Дєвушкі ридають, матроси сміються! (До Карандаша.) Антоніо, пад’йом! Ілі в тєбя собаку кінуть?
Карандаш: Не трогай, вона заразна. І вобще, якого хуя? Мнє завтра на базар. Шо за бляді? Шо за розклади? Я Буратінові сказав, шоб помив посуду, блядь, де чистота, де ікєбана? Щас всі у мене пойдуть нахуй!..
Самодєлкін: Ха-га! Ніхуя нє знаєтє про матросів, салабони! (Дико реве.) «...Напрасно старушка ждьот сина домой...» Антоніо, вставай, блядь, бо щас собаку кину в їбальнік!
Карандаш: Шо за Антоніо? Мєня Карандаш звуть!
Самодєлкін: Ну, щітай, шо ти довиябувався!..
Самодєлкін швиря собаку Артемона в рило Карандашу. Артемон і Карандаш верещать. Саме в цю мить з уборної приходить Нєзнайка. Він тихо плаче. Він сидить, охопивши голову двома руками, і плечі його трясуться. При цьому весьолість Самодєлкіна сягає ще вище.
Самодєлкін(дико реве): «...Єй скажуть, она заридає...»
Самодєлкін реве і танцює чєчьотку. З уборної раком вилазе відпизджена Сінєглазка.
Сінєглазка(стоячи раком): «...А волни бєгут от вінта за кормой...»
Карандаш: А зараз всі нахуй пойдуть.
Гурвінек: Дайте мені жида, дружбани! Дайте жида – от моя просьба!
Сінєглазка стоїть раком на півдорозі між уборкою і общою залою, вона блює і співає. З ванни чути веселі звуки, іздаваємиє Червоною Шапочкою. Хлопці гуляють. Не беруть участі в веселощах тіки плачущий Нєзнайка, Мальвіна і Пєтрушка, мовчазний карлік у кєпці. Мальвіна підходить до ридаючого Нєзнайки, і кладе йому руки на плечі, і пестить його.
Мальвіна: Давайтє уйдьом отсюда, я вас прошу! Уйдьом і будєм счастліви.
Нєзнайка, кайфуючи, шо його пожаліли, з усією силою б’є головою в стіну і ридає ще голосніше.
Мальвіна: Ну, ну, нє нада… Она вас нє стоіт. Нє нада, хароший мой! (Ігріво) А то, єслі ви нє пєрєстанєтє, то я тоже заплачу. Вєдь ви нє хотітє етого!
Відповіддю їй служать удари голови об стінку.
Сінєглазка(ікаючи): Вже всю штукатурку оббив, підарас...
Карандаш: Буратіно, я сказав - піди, ото, шо Сінєглазка наблювала, підмети, підбери штукатурку, це твої друззя, я їбу! Вобще, шо такоє?!
Самодєлкін: Не волнуйся, Сільвіо. Зроби краще з мене пірата.
Гурвінек(зніма зі стіни гіпсового пірата): Жид? Шо мовчиш?
Хрясь! Пірат-жид падає на підлогу, де розбивається. Карандаш стовпіє.
Гурвінек(до Карандаша): Шо, жалко жида? Може, ти тоже жид?
Карандаш(злякавшись): Нє, я украінєц.
Самодєлкін(танцює чєчьотку): Ги! Такий, як я китаєць...
Входить Красна Шапочка, одягнута в красну рєзінову шапочку і більше ні в шо. Вона красива, мокра і лінива.
Красна Шапочка: Я так устала, тут такой шум! Буратіно, дружочєк, я хочу посмотрєть тєлєвізор...
Буратіно кидається угождать красавіце.
Мальвіна(сама до себе): Курва! Вона устала! Целий дєнь в ваннє сідєть! Она устала, а я нє устала? Сука голая!..
Красна Шапочка: Я нє голая, а обнажонная.
Буратіно включа тєлєвізор. В тєлєвізорє Мнацаканов.
Мнацаканов: А щас прєдлагаю вам відєосюжет із Каліфорнії. Два пасажирських експреса столкнулісь мєжду собой. По прєдварітєльному подсчьоту чісло жертв прєвишаєт...