Сам себе катаю

Вельми шанують велосипед і у Франції, зокрема парижани. У її столиці побудовано спеціальний "вуличний велотрек" довжиною 30 кілометрів. Його протяжність планується довести до 100 кілометрів.

У Японії гігантське шосе довжиною 1 200 кілометрів від Тихого океану до мису Інубо повністю передано в розпорядження велосипедистів. Повсюдно створюються клуби любителів велосипеда, де спеціальні інструктори дають уроки. Практично кожен другий житель країни не розлучається з велосипедом.

У місті Касакуте чи не вперше в світі збудували кількаповерховий велосипедний гараж. Це зведена із скла і бетону вежа, в якій розміщується близько 2 тисяч велосипедів. Обслуговує гараж комп'ютер. Досить власникові веломашини просунути у відповідний пристрій свою карточку (місячний абонемент), як за 45 секунд з'явиться його "металевий коник".

Вражає величезна кількість велосипедів на вулицях китайських міст. Надійні велосипеди китайського виробництва заслуговують найкращих слів. Шанхайські "Фенікси", тяньцзинські "Літаючі голуби", дамські "Золоті леви" протягом багатьох років вірою і правдою служать своїм господарям. Для зручності у велелюдних місцях організовані стоянки, де за дрібну платню можна залишити велосипед на невизначений час. Після придбання новий транспортний засіб реєструється в районному відділенні служби безпеки руху. Там його власник одержує права водія, де вказується прізвище, дата видачі, марка і колір машини. Водночас вручається металевий номерний знак.

У самому Пекіні велосипедів на вулицях тьма-тьмуща, їх значно більше, ніж автомобілів. З ранку і до пізньої ночі не припиняється тут перегукування клаксонів і мелодійне тринькання дзвінків. Є у пекінських велосипедистів і своя мода, точніше у велосипедисток. Взимку, коли з пустелі Гобі накотять хмари пилюки, дівчата пов'язують все обличчя газовими косинками. Саме зимова негода підказала і такий "винахід". Поряд із заднім колесом турботливі батьки чіпляють невеликі закриті кабінки для своїх чад. Хоч і швидко міняється антураж столиці з появою нових авто, автобусів, мотоциклів та станцій метро, однак незамінними залишаються тут велосипеди — вірні двоколісні друзі пекінців.