Задуха

— Ти козел! — мовить вона. — Я не сказала «пудель».

Нібито ми тут граємо у «Велю — не велю» в порнографічному варіанті.

Вона знову заводить руку за спину і притуляється до мене спиною. Потім підводить мене до розстеленого рушника й каже:

— Зачекай. — Вона бере з туалетного столика якусь рожеву пластмасову штукенцію. Вібратор.

— Гей, — кажу я. — Я такими речами не бавлюся.

Ґвен знизує плечима й мовить:

— Взагалі-то це я для себе приготувала.

І я кажу:

— А як же я?

І вона мовить:

— Наступного разу принось свій вібратор.

— Ні, — кажу, — я щодо того, а як же мій член?

І вона мовить:

— А що з твоїм членом?

І я кажу:

— Він узагалі якось тут передбачений?

Ґвен улаштовується на рушнику, хитає головою й мовить:

— Ну чому мені завжди не щастить? Чому мені трапляються хлопці, які намагаються бути люб’язними, милими й гарними? Тепер ти ще захочеш зі мною одружитися. — Вона каже: — Я хочу, щоб зі мною хоч раз обійшлися брутально. Хоча б раз!

Вона мовить:

— Поки ґвалтуватимеш мене, можеш помастурбувати. Але тільки на рушник. І щоб мене не забруднити.

Вона розгладжує під собою рушник і вказує на краєчок.

— Коли кінчатимеш, — мовить вона, — спускай сюди.

Вона ляпає рукою по краєчку рушника.

— Гаразд, — кажу я, — і що тепер?

Ґвен зітхає й тицяє вібратором мені в обличчя.

— Використай мене! — мовить вона. — Принизь мене, ти, ідіоте! Недоумку!

Я не можу розібратися, як ця штука вмикається, і Ґвен мені показує. Потім він починає так сильно вібрувати, що я впускаю його на підлогу. Клятий вібратор скаче по всій кімнаті, й мені доводиться його ловити.

Ґвен згинає коліна й розводить ноги, і я стаю навколішки на край рушника і вводжу кінчик скаженого вібратора в її м'який пластмасовий отвір. Одночасно намагаюся мастурбувати вільною рукою. Лобок у неї чисто поголений, нігті на ногах нафарбовані синім лаком. Вона лежить, широко розставивши ноги. Із заплющеними очима. Вона заводить руки за голову, її маленькі груди злегка піднімаються. Вона мовить:

— Ні, Деннісе, ні! Я не хочу, Деннісе. Не треба! Не роби цього.

Я кажу:

— Мене звати Віктор.

А вона говорить:

— Заткнись і не заважай мені зосередитися.

Я, як можу, намагаюсь утішити нас обох, але все це — сексуальний еквівалент почухування животика й погладжування по голівці. Або я зосереджений на ній, або на собі. Або так, або так. Однаково кого-небудь знехтувано. Та ще цей клятий вібратор — він такий слизький, так і силкується вискочити з руки. Він потихеньку нагрівається, й пахне від нього кислотою та димом, немовби щось горить усередині.

Ґвен трохи розтуляє повіки, дивиться, як я мастурбую, і каже:

— Цур, я перша!

Я терзаю свій член. Ублажаю вібратором Ґвен. Я якось не відчуваю себе ґвалтівником. Скоріше — водопровідником, який прочищає труби. Краєчок фемідома постійно загортається всередину, так що мені доводиться зупинятись і давати йому лад двома пальцями.