Першому гравцеві приготуватися

— Чудова робота, — відповів я, справді маючи це на увазі.

— Не зовсім. Я годинами думав своїм крихітним мозком, перш ніж нарешті здогадався обшукати карту Людуса на поверхневі особливості, описані в модулі «Tomb of Horrors». Як тільки я це зробив, все інше стало на свої місця. І ось я тут.

— Мої вітання.

— Так, це було досить легко, після того, як ти вказав мені правильний напрямок. — Він озирнувся через плече на гробницю. — Я шукав це місце багато років, а воно весь цей час було за кілька хвилин ходи від моєї школи! Я відчуваю себе повним ідіотом, що сам про це не здогадався.

— Ти не ідіот, — сказав я. — Ти розшифрував Лімерик самостійно, інакше ти б навіть не знав про модуль «Tomb of Horrors», правда?

— То ти не розлючений? — спитав він. — Що я скористався інсайдерською інформацією?

Я похитав головою.

— У жодному разі. Я б зробив те саме.

— Ну, незважаючи на це, я в боргу перед тобою. І я цього не забуду.

Я кивнув у бік гробниці позаду нього.

— Ти вже був усередині?

— Так. Я піднявся сюди, щоб зателефонувати тобі, поки чекаю, щоб сервери оновились опівночі. Гробниця зараз порожня, бо твоя подруга Артеміда вже пронеслась тут сьогодні.

— Ми не друзі, — відповів я. — Вона просто з’явилася через кілька хвилин після того, як я отримав ключ.

— Ви билися?

— Ні. Гробниця не дозволяє PvP. — Я глянув на час. — Схоже, перед оновленням тобі треба вбити ще кілька годин.

— Так. Я вивчаю оригінальний модуль «D & D», намагаюся підготуватися, — сказав він. — Хочеш дати якісь поради?

Я посміхнувся.

— Ні. Не дуже.

— Я так не думаю, — він помовчав кілька секунд. — Слухай, я повинен тебе дещо запитати. Хто-небудь у твоїй школі знає ім’я твого аватара?

— Ні, я був обережний і тримав його в секреті. Ніхто не знає мене, як Парзіваля. Навіть вчителі.

— Добре, — сказав він. — Я робив так само. На жаль, кілька мисливців, які часто бувають у Підвалі, знають, що ми обидва ходимо до школи на Людусі, і вони зможуть побачити зв’язок. Особливо мене хвилює один…

Я відчув напад паніки.

— Ай-р0к?

Ейч кивнув.

— Він дзвонив мені безупинно, відколи твоє ім’я з’явилося на Табло, розпитував, що я знаю. Я прикинувся дурнем, і він, здається, купився. Але якщо моє ім’я з’явиться на Табло, то можна закластись, що він почне хвалитися, що знає нас. І коли він почне розповідати іншим мисливцям, що ми вчимося на Людусі…

— Лайно! — вилаявся я. — Тоді кожен мисливець у симуляції буде тут у пошуках Мідного ключа.

— Правильно, — сказав Ейч. — І скоро розташування гробниці стане загальновідомим.

Я зітхнув.

— Тоді тобі краще отримати ключ до того, як це станеться.

— Я зроблю все можливе. — Він підняв копію модуля «Tomb of Horrors». — Тепер, якщо ти мене вибачиш, я буду всоте за сьогодні перечитувати цю річ.