Серце Всесвіту
- Автор: Бердник Александр Павлович
- Год: 1960
- Язык: украинский
- Жанр: Научная фантастика
Электронная книга - «Серце Всесвіту». Краткое содержание книги:
— Сі? — чи то запитав, чи то ствердив Рі-о.
— Він, — тихо відповів Ро-а.
Рі-о схилився до підніжжя каменя, торкнувся чолом. Те ж саме зробив і вождь.
— Під цим каменем його прах, — сказав Ро-а. — Мої діди поховали його. А скульптуру вирізьбила моя донька, Мі-а. Але нам пора, сей Рі-о…
Вождь зупинився перед глухою стіною, почав голосно говорити якісь незрозумілі слова Рі-о розібрав серед них кілька забутих термінів. Це, напевне, був пароль, залишений предкам Ро-а великим Сі.
Справді, незрозумілі для вождя слова були ключем, що відкривав сховище Іг-ри. Стіни здригнулися, безшумно розсунулися на боки. Ніжне зеленкувате проміння полилося з високого, сферичного підземелля.
Рі-о кинувся вперед. Він захоплено зупинявся перед рядами лі-а, торкався їх руками, гладив прозорі деталі, які були зовсім новісінькі, ніби залишені кілька днів тому. Учений з вдячністю подумав про Сі, про його геніальну передбачливість. Тут були і універсальні лі-а, які могли конструювати і будувати будь-які інші апарати, і досконалі ро-да для передачі вібрацій поля думки на відстань та для інших психічних впливів і навіть портативні пристрої Бьо для використання ефектів багатомірності простору.
— Ти задоволений, сей Рі-о? —суворо запитав вождь.
— Я навіть не сподівався побачити таку могутність! — щиро відповів Рі-о.
— Тоді я щасливий. Духи предків моїх спокійно спочинуть. Заповіт Сі почав жити…
— Та-іна не забуде тебе, Ро-а!
— Мені про це байдуже, — сказав старий вождь. Його обличчя набрало гордовитого, величного вигляду. — Я хочу вмерти, знаючи, що Та-іна воскресне…
— Тут заховані страшні сили, Ро-а. Навіть Виші Сфери не мають нічого подібного. Вони виродилися і багато чого забули за тисячі спіралей занепаду…
— Хай щастить нам, сей Рі-о. Одне лише смутить мене: ніхто з Тайя материка Арс не знає таємниці оцих лі-а. Де ти візьмеш помічників? Чи будеш готувати їх з жителів Ма-ото?
— Славетний Ро-а, — засміявся Рі-о. — Ці лі-а не потребують багато рук Вони діють самостійно, треба лише дати їм ціль і план. У мене є один помічник. Ще доведеться полетіти таємно назад і захопити кількох вірних Тайя, які допоможуть мені. А тепер скажи мені, вождь, чи навколо Ма-ото є пустельні великі острови. Будівництво ми почнемо якнайдалі від Ма-ото, бо це небезпечно для Тайя…
— Я зроблю все, що ти захочеш, — твердо сказав Ро-а.
— Тоді прямуймо нагору. Не будемо чекати. Пора звільнити Іг-ру…
— Пора звільняти Іг-ру, — ніби луна, повторив старий вождь.
ЗРАДА
Острівець був маленьким, ледве помітним серед бушуючої стихії. Океанські хвилі, здіймаючись на десятки бао вгору, інколи майже повністю покривали його. Лише скеляста вершина переможно стриміла в повітрі, заявляючи право на своє існування.
Сюди Нур спрямував свій дра. Опустившись на острів, він виплив назовні. Вологі бризки неприємною млою оповили його. Він тісніше закутався в теплий л-ла, нетерпляче поглядаючи на хронометр, безупинно озирався, ніби щось виглядав між сірих потоків хмар. Час тягнувся повільно, нестерпно повільно. А в душі Нура бушував хаос, такий же, як і в природі.
Зненацька молодого вченого охопив страх. Він зажеврів, ніби камінь дья, потім спалахнув палючим вогнем, захопив усю психіку. Де він? Для чого? Невже це можливо — зрадити Учителя?
Нур кинувся назад, до дра, що, колихаючись в потоках повітря, плавав над скелею. Забравшись досередини, він сів на м’який ца перед пультом. Тут було тихо, звуки урагану залишилися поза міцними стінами дра. І тоді раптовий спалах почуття почав затихати в душі Нура. Хто сказав — зрадити? Що це за слово? Рі-о виступив проти заведеного порядку, він протиставив себе цілому світові. Йти з ним? Ділити пополам небезпеку і сумнівний успіх? Ради чого? Щоб дати мільйонам нікчемних Тайя нове життя? А може, вони не захочуть його? Може, спокій і теплі житла, щоденна їжа і веселі розваги дорожчі їм від туманного прогресу…
Геть сумніви! В силі і сміливості — основа буття! Нур піде саме цим шляхом.
Дякувати долі — вона послала йому короткий і славний шлях. Він тепер не буде десятки спіралей нидіти, як раб, над принизливою працею. Він одразу перейде у Вищі Сфери. Вищі Сфери! Храм Космічної Насолоди!