Макуха, або Штрихи до політичного портрета «Блоку Юлії Тимошенко»
- Автор: Чобіт Дмитро
- Год: 2008
- Язык: украинский
- Год: Просвіта
- ISBN: 966-7544-50-8
- Жанр: Публицистика
Электронная книга - «Макуха, або Штрихи до політичного портрета «Блоку Юлії Тимошенко»». Краткое содержание книги:
Макуха — приємний на запах, малокорисний побічний продукт (вичавки), який залишається після вичавлення олії з насіння соняшника, ріпака, сої та інших олійних культур і вживається як добавка до корму для згодівлі тваринам. Рибалки використовують макуху у якості приманки для риб.
Дещо про корпорацію «Український бензин» розповіла сама Ю. Тимошенко під час її допиту як свідка у справі П. Лазаренка. Допит проводився 22 вересня 2000 р. у приміщенні Генеральної прокуратури України слідчим з особливо важливих справ О.Р. Українець і заступником федерального прокурора США Мартою Борщ. Присутніми були адвокати і перекладачі. І хоча протокол вівся українською мовою, Ю. Тимошенко виявила бажання відповідати російською. Ось фрагмент цього протоколу:
Запитання: Коли і ким була створена компанія «КУБ»?
Відповідь: На початку 90-х років, точніше, я не пам 'ятаю, коли була створена компанія «КУБ». Я не можу точно сказати, так як це було дуже давно.
Запитання: Чи входили ви до складу засновників «КУБа»?
Відповідь: На початку діяльності компанії я була засновником «КУБа», в потім вийшла. Щоб нормально розвиватися, компанії потрібні були інвестори. Я залишалася керувати компанією, але були залучені інвестори. Наскільки я пам'ятаю, я займала посаду директора.
Запитання: Яку діяльність здійснювала компанія «КУБ»?
Відповідь: Компанія «Куб» займалася торгівельною діяльністю.
Запитання: Чи змінювався склад засновників компанії КУБ, якщо так, то яким чином і хто вибував із складу засновників, хто входив до їх складу?
Відповідь: Я не можу зараз сказати точно, тому що минуло достатньо багато часу, але спочатку засновниками були три фізичні особи: Гравец Олександр Михайлович, Тимошенко Олександр Геннадійович і я. Потім з'явився інвестор — компанія «Сомоллі» [36].
Із відповідей Ю. Тимошенко чітко видно, що вона явно не бажала давати відповіді на прості запитання і навіть добре не пам'ятала, чи була вона директором. Подібним рівнем добросовісності позначені і решта відповідей Ю. Тимошенко. Коли їй пред'явили копії банківських документів на багатомільйонні перерахування коштів і попросили пояснити, за що саме здійснювався переказ, Ю. Тимошенко відповіла: «За товар», а коли її запитали, чи вона знала, за який саме товар, — відповіла: «Ні, не знала».
Пред'явивши Ю. Тимошенко 39 платіжних документів про перерахування великих сум коштів в іноземні банки (як правило, всі платіжки фіксували значні суми: — найменша — 1 млн. доларів США, а найбільша — 11 млн. 900 тис. доларів США), слідчі на своє запитання: «За що ці гроші були перераховані?» — чули одну і ту саму відповідь: «Те ж пояснення, що і на попереднє запитання». І так — 39 разів! [37] Цілком зрозуміло, що Ю. Тимошенко не бажала говорити не лише про деталі свого бізнесу, а й про елементарні речі: чотирьох засновників і навіть своє директорство у фірмі «КУБ». Ось тому про підприємницьку діяльність «газової принцеси» не так уже й багато є інформації у пресі та окремих виданнях. З яких причин Ю. Тимошенко так не хоче розповідати про свій бізнес? Якщо все чисто, гарно і законно, то чому це приховувати? Та подібні відповіді на запитання прокурори почули від Ю. Тимошенко не лише щодо компанії «КУБ», а й щодо ЄЕСУ.
5. ЄЕСУ
Після виходу В. Пінчука із корпорації «Содружество» Ю. Тимошенко створює ще одну комерційну структуру — ЗAT «Промислово-фінансовий концерн «Єдині енергетичні системи України» (скорочено ЄЕСУ), яка стала спадкоємцем корпорації «Український бензин». Тобто відбувалася не реєстрація нової фірми, а перереєстрація старої — КУБа. Це дало змогу зберегти за новою структурою старі пільги в оподаткуванні, які з 01.01.1995 р. були відмінені для нових підприємств з іноземними інвестиціями, але збережені для вже зареєстрованих.
Засновниками, власниками і головними гравцями ЄЕСУ були ті самі люди, що і в КУБІ. Окрім них, з'явилися ще й нові структури: «United Energy international Ltd» — зареєстрована у Великобританії 03.07.1995 p., їй припало 85 % статутного фонду; ЗАТ «Об'єднана енергія», зареєстроване у Москві 18.10.1995 p., ТОВ «Хімнафт», зареєстроване у Дніпропетровську, його директором і співзасновником виступав О. Гравец. У новій структурі доля О. Гравеца стала значно меншою, ніж у КУБІ, а згодом він вийшов із числа учасників ЄЕСУ і виїхав на постійне місце проживання в Ізраїль. Як влучно зауважили Дмитро Попов та Ілья Мільштейн, в основного партнера і вчителя Юлії Володимирівни «здали нерви, він зрозумів, що пора вставати із-за грального столу, виносити виграш» [38]. Узагалі-то мудрий чоловік — вчасно спохопився.
Президентом ЗАТ ПФК ЄЕСУ стала Ю. Тимошенко, її тесть Г. Тимошенко — генеральним директором, чоловік — генеральним директором підприємства «Транспорт», яке входило в структуру ЄЕСУ. Формальними власниками інших підприємств і структур ЄЕСУ були мати Юлії Володимирівни, її тітка і дочка. Тобто створилася чисто родинна комерційна структура.
[36] Протокол допиту Тимошенко по «делу Лазаренко» (Фотофакт) / Илья Колесников // УРА — Информ // http://ura-inform.com/ru/print/politics/2007/03/27/dopros.
[37] Протокол допиту Тимошенко по «делу Лазаренко» (Фотофакт) / Илья Колесников // УРА — Информ // http://ura-inform.com/ru/print/politics/2007/03/27/dopros.
[38] Попов Д., Мильштейн И. Оранжевая принцесса. — С. 147.