Науково-практичний коментар Бюджетного кодексу України
- Автор: Ярошенко Ф. О.
- Год: 2010
- Язык: украинский
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар Бюджетного кодексу України». Краткое содержание книги:
У поясненнях до основних положень проекту закону про Державний бюджет Міністерство фінансів аналізує пропонований обсяг видатків та кредитування за бюджетною класифікацією (функціональною, відомчою і програмною класифікацією видатків та кредитування бюджету, економічною класифікацією видатків бюджету) на виконання державних функцій та програм, погоджує його з Кабінетом Міністрів та подає на розгляд Верховної Ради. Причому на розгляд парламенту подаються обґрунтування бюджетних показників за три роки, а саме: за попередній бюджетний період (виконаний бюджет), поточний (бюджет поточного періоду, який тільки виконується) та наступний (показники майбутнього бюджетного періоду, які й будуть розглядатися та затверджуватися Верховною Радою).
Народним депутатам надається інформація щодо врахування основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період. Ця інформація дуже важлива, оскільки розроблені Міністерством фінансів і схвалені Кабінетом Міністрів показники, які були включені до Основних напрямів бюджетної політики, розглядаються та схвалюються Верховною Радою, тобто містять позицію парламенту щодо напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період, які мають знайти своє відображення в проекті закону про Державний бюджет України на відповідний бюджетний період.
Кодекс встановлює, що у пояснювальній записці до проекту закону про Державний бюджет мають бути визначені базові показники та результати обрахунку індексів відносної податкоспроможності в розрізі місцевих бюджетів. Для визначення такого індексу відносної податкоспроможності відповідних бюджетів використовується кошик доходів місцевих бюджетів. При розрахунку індексу відносної податкоспроможності регіону в кошику доходів враховуються пільги, що надають органи державної та місцевої влади. Формально це завищує податкоспроможний потенціал регіону. Для розрахунку кошика доходів і обсягів трансфертів використовується демографічний показник.
У бюджетному процесі звертається особлива увага на взаємовідносини Державного бюджету та місцевих бюджетів. Організація цих відносин визначається спеціальним розділом Закону України «Про Державний бюджет України» на поточний бюджетний рік та додатками до нього. Особлива увага приділяється міжбюджетним трансфертам.
До проекту бюджету додаються аналітичні дані, розрахунки з обґрунтуваннями особливостей міжбюджетних взаємовідносин, а саме:
— детальні розрахунки прогнозного загального обсягу доходів та видатків, що враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів між державним бюджетом та місцевими бюджетами, за видами доходів та за функціями;
— базові показники та результати обрахунку індексів відносної податкоспроможності в розрізі місцевих бюджетів;
— детальний розрахунок розміру фінансового нормативу бюджетної забезпеченості за функціями та видами місцевих бюджетів;
— детальний розрахунок коригуючих коефіцієнтів та коефіцієнта вирівнювання;
— розрахунки обсягів субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам за видами пільг і допомог та детальними фінансовими й кількісними показниками.
Обсяги дотації вирівнювання та коштів, що передаються до державного бюджету, визначаються за Формулою розподілу обсягу міжбюджетних трансфертів між державним і місцевими бюджетами.
Під час розгляду та доопрацювання Кабінетом Міністрів проекту закону про Державний бюджет можуть бути змінені показники обсягів міжбюджетних трансфертів. У таких випадках Кабмін повинен подати розрахунки відповідно до вимог підпункту "ґ" пункту 1 цієї частини статті.
У пояснювальній записці до проекту закону надається інформація щодо обсягів державного боргу, в тому числі щодо типу боргового зобов'язання, графіка його погашення, обсягів та умов державних запозичень.
З іншого боку, актуальним завданням держави залишається використання державних соціальних стандартів і нормативів в усіх сферах для розрахунку видатків на соціальні цілі та формування на цій основі бюджетів усіх рівнів, соціальних фондів, міжбюджетних відносин. Одним із таких стандартів є прожитковий мінімум, величина якого теж враховується при формуванні Державного бюджету в розрахунках як видаткової, так і доходної частини бюджету.
До пояснювальної записки додаються обґрунтування розрахунку вартісної величини прожиткового мінімуму на відповідний бюджетний період у розрахунку на місяць на одну особу, а також – окремо для основних соціальних і демографічних груп населення, розрахунки обсягу компенсації за рахунок коштів державного бюджету втрат суб’єктів господарювання внаслідок прийняття Кабінетом Міністрів, іншими центральними органами виконавчої влади рішень щодо регулювання цін і тарифів на окремі види продукції, товарів і послуг.
Кабінет Міністрів, центральні органи виконавчої влади, приймаючи рішення щодо регулювання цін, тарифів на окремі види продукції, товарів і послуг, підтримання відносно низьких роздрібних цін на окремі товари, послуги для населення спричиняють втрати суб’єктів господарювання. Підприємствам, в яких з цієї причини витрати на виробництво і реалізацію продукції не покриваються отримуваними доходами, з державного бюджету виділяються відповідні суми коштів на покриття збитків. Щоб знайти цю суму, необхідно зробити розрахунок обсягу компенсації (дотації) за рахунок коштів державного бюджету. У ринковій економіці державні компенсації (дотації) обмежуються тими сферами, які не можуть ефективно регулюватися ринковим механізмом, який базується на самоокупності підприємницької діяльності.
Друга частина додатків містить прогнозні показники зведеного бюджету України, які містять оцінку державного бюджету та місцевих бюджетів відповідно до бюджетної класифікації, а також зведений баланс фінансових ресурсів (складання якого здійснюється відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.06.1995 р. №471 «Про організацію складання балансу фінансових ресурсів України»), тобто фінансову програму економічного і соціального розвитку держави загалом. Такий баланс фінансових ресурсів допоможе об'єднати в єдину систему всі фінансові плани і баланси, що дозволить під час прийняття державного бюджету виявляти об'єктивні взаємозв'язки і довготривалі тенденції розвитку найважливіших джерел фінансових ресурсів.
Третя частина додатків – це перелік пільг із податків і зборів (обов'язкових платежів) з розрахунком втрат доходів бюджету від їх надання, які надаватимуться згідно із законодавством у плановому році. Перелік потрібен для врахування при складанні бюджету, оскільки надання пільг знижує надходження податкових сум до державного і місцевих бюджетів. Міністерство фінансів робить розрахунок втрат доходів бюджету від їх надання, а Кабінет Міністрів, виходячи з чинного законодавства, схвалює ці розрахунки.
Четвертою частиною додатків є переліки та обсяги коштів за державними цільовими програмами, які включено головними розпорядниками коштів до бюджетних програм, передбачених у проекті закону про Державний бюджет України. Кабінет Міністрів, керуючись положеннями Закону України “Про державні цільові програми”, затверджує програми, концепції цих програм, загальнодержавні програми, які необхідні для того, щоб підвищити ефективність, надійність державних заходів, спрямованих на вирішення проблем загальнодержавного та регіонального масштабів, поліпшити використання національних природних ресурсів, результатів фундаментальних та прикладних досліджень з пріоритетних напрямів економічного, соціального розвитку, реформувати певні системи, провести профілактичні заходи, збільшити обсяги виробництва через розвиток певних галузей та забезпечення цілеспрямованого, раціонального використання коштів державного бюджету.
П’ята частина додатків включає зведення та структуру державних боргових і гарантійних зобов’язань на поточний і наступний бюджетні періоди до повного погашення таких зобов'язань, включаючи обсяги видатків на обслуговування державного боргу. Відповідно до п. 2 ст. 18 Кодексу загальний обсяг державного боргу та гарантованого державою боргу на кінець бюджетного періоду не може перевищувати 60% річного номінального обсягу валового внутрішнього продукту України.