Філософія права : підруч. для студ. юрид. вищ. навч. закл.
- Автор: Колектив авторів
- Год: 2009
- Язык: украинский
- Год: Право
- ISBN: 978-966-458-129-2
- Жанр: право
Электронная книга - «Філософія права : підруч. для студ. юрид. вищ. навч. закл.». Краткое содержание книги:
Підручник створено на основі курсу лекцій, прочитаного в Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого.
Для студентів, аспірантів і викладачів юридичних вищих навчальних закладів і факультетів, а також для тих, хто цікавиться філософсько-правовими проблемами.
5. Ключовою для сучасної філософії права залишається концепція справедливості, яка є досить складною за ідейно-філософською структурою. В ній поєднуються ідеї неокантіанства, природничо-правові ідеї минулого та сучасності, етика цінностей, позитивістські ідеї, ідеї екзистенціалізму та ін. Ідея справедливості значною мірою сприяє формуванню і розвитку філософсько-правових концепцій ліберально-демократичного характеру, передусім постмодерністської пост(мета)некласичної нормативної соціальної філософії О. Гьофе.
Контрольні запитання
1. На основі яких системоутворюючих ознак можна охарактеризувати сучасні концепції філософії права?
2. У чому розбіжності між позитивізмом та концепціями відродженого природного права?
3. Які чинники лежать в основі некласичних моделей обгрунтування права?
4. Чим пояснюється феномен відродження ідей природного права в сучасній філософсько-правовій думці?
5. У чому сутність концепції «природи речей»?
6. Яка головна риса сучасної правової парадигми інтерсуб’єк- тивності?
7. Які філософсько-правові напрями розвиваються в руслі інтерсуб’єктивістської парадигми?
8. У чому вбачають сутність права представники феноменологічної концепції філософії права?
9. Які сутнісні завдання герменевтичної концепції права?
10. Які вихідні положення комунікативної концепції права? Назвіть її основних представників.
Тема 7 Вітчизняна філософсько-правова думка: традиції, світоглядно-методологічні засади, ідеї
Ідея права є фундаментальною ціннісною основою сучасної цивілізації. Однак сучасний світ є культурно неоднорідним. Тому закономірно виникає запитання: якою мірою універсальна ідея права може бути застосована в рамках тієї чи іншої окремої культури? Особливої актуальності це питання набуває для країн, які здійснюють модернізацію суспільства і зіштовхнулися з необхідністю реформування своїх правових систем на засадах прав і свобод людини. До їх числа належить й Україна. Це питання має не тільки теоретичне, а й величезне практичне значення, оскільки правова система, яка реформується, повинна, з одного боку, ґрунтуватися на універсальних засадах права, а з другого — має орієнтуватися на національну традицію правосвідомості.
Основною метою цієї теми є виявлення особливостей українського національного філософського світогляду та зумовленого ним обґрунтування права.
§ 1. Філософія права в Україні: виникнення, світоглядно- методологічні витоки, основні ідеї
Філософсько-правова думка в Україні пройшла у своєму розвитку такі етапи:
1) докласичний (IX-XVII ст. ст.);
2) класичний (XVIII — перша половина XIX ст.);
3) ліберально-романтичний (друга половина XIX — початок XX ст.)
4) сучасний етап (з середини 80-х років ХХ ст.)
Зародження філософсько-правової думки в Україні. Виникнення філософської, у тому числі філософсько-правової, думки в Україні історично належить до періоду формування першої держави східних слов’ян — Київської Русі і ґрунтується на наступних чинниках: а) виникнення і поширення писемності; б) християнізація Київської Русі; в) формування державності. Саме в цей період виникають перші філософсько-правові ідеї, що спочатку мали релігійно-міфологічний, а потім (у зв’язку з прийняттям і поширенням християнства) теологічний характер.
Слід зазначити, що власне філософсько-правові концепції почали формуватися в епоху Просвітництва (у класичний період). Для першого ж періоду становлення філософсько-правового знання (ГХ-ХУП ст. ст.) характерним є виникнення окремих ідей, що стали прообразом філософії права. До них можна віднести:
- ідею рівноцінності і рівноправності народів, сформульовану митрополитом Іларіоном у «Слові про закон і благодать»;
- ідею демократизації церкви і свободи совісті як майбутню підставу принципу автономії особистості;
- ідею права України на самовизначення і суверенітет, яку обґрунтовано в першій «Конституції України» Пилипа Орлика (1672-1742).
Філософське Просвітництво в Україні (кінець ХVII — друга половина ХVIП ст.) було безпосередньо пов’язане з діяльністю професорів Києво-Могилянської академії: Феофана Прокоповича, Стефана Яворського, Яна Козельського, Семена Десницького та ін. У цей час найважливішою була проблема універсального обґрунтування ідеї права, що спиралося на європейські ідеї «природного права» і «суспільного договору». До інших характерних рис філософсько-правової думки епохи Просвітництва в Україні можна віднести: а) зародження класичної національної філософії права; б) поширення і подальший розвиток в українській філософсько-правовій думці «філософії серця»; в) появу професійних філософів, які розробляли в тому числі філософсько-правові питання.