Біблія. Святе Письмо Старого та Нового Завіту
- Автор: Библия
- Год: 1963
- Язык: украинский
- Год: Видавництво ОО Василіян
- Переводчик: Іван Софронович Хоменко
- Жанр: Прочая религиозная литература
Электронная книга - «Біблія. Святе Письмо Старого та Нового Завіту». Краткое содержание книги:
32. Царство справедливости 1-8; проти безжурного жіноцтва 9-20
1 Справедливістю цар буде царювати, і князі будуть царювати правом. 2 Кожний із них буде, немов сховок від вітру і немов захист у негоду немов потоки вод у сухій країні, мов тінь високої скали в землі безводній. 3 Очі видющих не будуть заплющуватись, і вуха слухаючих будуть уважати. 4 І серце легковажних науку зрозуміє, язик заїкуватих заговорить ясно й швидко. 5 Безглуздого не будуть більше звати благородним, а про лукавого не скажуть, мовляв, він чесний. 6 Бо дурний про дурниці говорить, і серце його думає про лихо, щоб чинити беззаконства, щоб проти Господа лише неправдиво говорити, щоб видирати в голодного хліб з рота, спраглого напою позбавляти. 7 Підступи хитрого нечесні; він усе про хитрощі міркує, щоб погубити бідного брехливим словом і вбогого, що захищає своє право. 8 А чесний думає про чесне, твердо стоїть при тім, що праве. 9 Жінки безжурні, встаньте, слухайте голос мій! О дочки самопевні, нахиліть вухо до мого слова! 10 По році й по кількох днях тремтітимете, ви, самопевні! Бо вже не буде винозборів і жнив більш не буде. 11 Здвигніться, ви, безжурні! Трясіться, ви, самопевні! Скиньте одежу з себе, роздягніться, підпережіть вереттям крижі, 12 б'ючи себе в груди за пишні ниви, за лозу плодючу, 13 за мого люду поле, де ростуть будяки з глодами, за всі доми щасливі та за веселе місто! 14 Бо покинуть палац, ущухне в місті галас; Офел і Бахан стануть печерами навіки, радістю диких ослів, пасовиськом стад, 15 поки не виллється на нас дух з вишніх; тоді пустиня обернеться в сад, а сад за ліс будуть уважати. 16 Тоді в пустині буде жити право, а в саду родючім перебувати справедливість. 17 І ділом справедливости мир буде, а плодом справедливости - спокій та безпека довічна. 18 Народ мій житиме в оселі миру, в житлах безпечних і в осідках спокійних. 19 Зрубають ліс, і місто буде вельми принижене. 20 Щасливі ви, що сієте біля всіх вод і випускаєте вола й осла на волю!
33. Псалом - надія в Господі
1 Горе тобі, спустошнику, якого не спустошено! Зраднику, з яким по-зрадницькому не повелися! Коли скінчиш пустошити, то й тебе спустошать, і коли втомишся зраджувати, то й тебе зраджувати будуть. 2 Господи, помилуй нас! Ми на тебе уповаємо. Будь нам раменом щоранку, нашим рятунком у час скрути! 3 Коли твій голос грізно лунає, народи втікають; коли встаєш, погани йдуть урозтіч. 4 І збирають вашу здобич, як сарана збирає; кидаються, як гусінь, на неї. 5 Вознесений Господь, бо він живе високо; він сповнює Сіон справедливістю та правом. 6 Часів твоїх безпечність буде багатством, що спасає; мудрість, знання й страх Господній буде його скарбом. 7 Ось мужні їхні кричать назовні, а посли миру гірко плачуть. 8 Дороги опустіли, немає подорожніх. Він зламав умову, зневажив свідків; люди - ніщо у нього. 9 Земля сумує, мліє; Ливан, засоромлений, в'яне; Шарон став, як пустиня; Башан, Кармель гублять листя. 10 Тепер я встану, каже Господь; тепер я піднімусь, тепер я підведусь угору. 11 Завагітніли ви сіном - породите солому; мій подих то вогонь, що пожере вас. 12 Народи будуть, як вапно горюче, немов кущі тернові порубані, що їх на вогні палять. 13 Слухайте ви, далекі, що я чиню, і ви, близькі, спізнайте мою силу! 14 Злякалися грішники на Сіоні, страх огорнув безбожних. Хто з нас буде спроможний жити коло вогню, що пожирає? Хто з нас буде спроможний жити біля полум'я вічного? 15 Той, хто по правді ходить і говорить прямодушно; хто цурається наживи із здирства; хто й руками не торкається підкупу; хто вуха затикає на слова криваві; хто заплющує очі, щоб не дивитися на лихо, - 16 він на вишинах буде жити; скелі укріплені будуть його захистом; хліба йому настачиться, води в нього не забракне. 17 Царя в його красі побачать твої очі; узрять розлогу землю. 18 Серце твоє про жах згадає: де той, мовляв, що рахував? Де той, що важив? Де той, що лічив башти? 19 Ти не побачиш більше зухвалого люду, люду глухої мови, що її годі зрозуміти, з язиком лепетливим, незбагненним. 20 Глянь на Сіон, місто наших святих! Очі твої побачать Єрусалим, житло мирне, намет непорушний; кілки його не будуть вирвані повіки, ніяка з його поворозок не порветься. 21 Бо там Господь для нас величний, - замість рік, струмків широких, де не ввійде ніякий весловий човен, ані пишний корабель не пройде. 22 Бо Господь - суддя наш; Господь - наш законодавець; Господь -цар наш; він спасе нас. 23 Линви твої послабли, щогол не тримають більше, не розпинають стягу. Тоді настане велике паювання лупу; навіть кульгаві будуть грабувати. 24 Ніякий мешканець не скаже: я - хворий. І людям, що живуть там відпустяться їхні гріхи.