Незнайко в Сонячному місті
- Автор: Носов Николай Николаевич
- Серия: Незнайко #2
- Год: 1978
- Язык: украинский
- Год: "Веселка"
- Переводчик: Федір Маківчук
- Жанр: Сказки народов мира
Электронная книга - «Незнайко в Сонячному місті». Краткое содержание книги:
На всіх дев'яти поверхах наші мандрівники не зустріли жодного коротульки, крім Карасика, оскільки всі процеси аж до самої упаковки готової продукції виконувались машинами. Зате на десятому поверсі все було навпаки, тобто машин зовсім не було, а малюків і малючок було повно. Одні з них стояли за мольбертами й щось малювали, другі сиділи за столами и щось креслили, треті щось шили з різних матерій. Кругом було багато манекенів, тобто великих, у справжній коротулячий зріст, ляльок, на яких робили примірку готового плаття.
— А тут у нас, вибачте на слові, художній відділ, — сказав Карасик, піднявшись із своїми супутниками на десятий поверх.
До нього одразу ж підскочила малючка в гарному сірому халатику й сердито заговорила:
— Що це значить — «вибачте на слові»? За що тобі треба вибачатись? Художній відділ — це художній відділ, і вибачатися тут ні за що.
— Ну пробач, Голочко. Це в мене така звичка. Ось я тобі екскурсантів привів..
— Привів — і чудово! — сказала Голочка. — Можеш тепер відійти вбік і не заважати, я сама поясню все… Так от, — звернулась вона до екскурсантів, — що є нашим лихом? Нашим лихом є ні що інше, як мода. Ви вже самі помітили, мабуть, що ніхто не хоче ходити весь час в одному й тому самому платті, а намагається кожного разу надівати на себе що-небудь нове, оригінальне. Плаття носять то довгі, то короткі, то вузькі, то широкі, то зі складочками, то з оборочками, то картаті, то в смужечку, то з горошинами, то з зигзагами, то з ягідками, то з квіточками… Одне слово — чого тільки не вигадають! Навіть на колір буває мода. То всі ходять у зеленому, то раптом одразу чомусь у коричневому. Не встигнете ви надіти новий костюм, як вам кажуть, що він уже вийшов з моди, і вам доводиться стрімголов гнатися за новим.
Це твердження дуже розсмішило інженера Клепку, й він голосно пирхнув.
— Я попрохала б., вас не пирхати, коли я пояснюю, — суворо сказала Голочка. — Ви не кінь і не в стайні. От коли підете в стайню, тоді й пирхайте.
Згадка про стайню насмішила, в свою чергу, Пістрявенького, й він насилу стримався від сміху. Голочка суворо зиркнула на нього й сказала:
— Так от… Прошу вас підійти ближче. Тут перед вами художники, які створюють малюнки для нових тканин і нові фасони одягу. Прошу всіх познайомитися з художницею
Ниточкою… Встань, будь ласка, Ниточко, щоб тебе всі бачили.
Ниточка підвелася з стільця. Це була малючка в білому халатику, з блідим личком і світлим, як льон, волоссям. Вона стояла, скромно опустивши оченята, від чого її довгі вії здавалися ще довшими. Вона дуже збентежилася, не знала, що робити, й соромливо м'яла в руках пензлика для малювання.
— Ниточка — найкраща наша художниця, — говорила далі Голочка. — Зараз вона працює над створенням малюнка для нової тканини, яка зветься «Ранок у сосновому лісі». Ось дивіться: тут довкола ліс, а тут ведмедиця з ведмежатами. Дуже цікаво, правда ж? А недавно Ниточка створила зразок тканини, під назвою «Сонечко». Уявіть собі зелену матерійку, всипану оранжевими сонечками з чорними крапочками. Це ж. краса! Плаття з цієї тканини йшли нарозхват. Ніхто не хотів носити нічого іншого. Але минуло кілька днів, і якийсь розумник сказав, що він боїться виходити на вулицю погуляти, бо йому весь час ввижається, ніби по всіх перехожих сонечка повзають. Після цього ніхто вже не хотів носити ці плаття. Усі казали: «Не хочемо, щоб по нас сонечка повзали». Іншим разом Ниточка придумала ще цікавішу матерію, під назвою: «Чотири пори року». Це було щось казкове — ціла картина, а не матерія! її друкували у вісім фарб, для чого виготовили вісім нових друкарських валиків. Усе місто нарядилось у ці плаття з картинками. Раптом одна модниця каже: «Мені це плаття не подобається, тому що всі дивляться не на мене, а на картинки на моєму платті». І що ви гадаєте? На другий день плаття вийшло з моди, й довелося нам поспішно придумувати іншу тканину.