Добридень, сусіде! Сміховинки
- Автор:
- Год: 1971
- Язык: украинский
- Год: Карпати
- Жанр: Анекдоты
Электронная книга - «Добридень, сусіде! Сміховинки». Краткое содержание книги:
ПЕРЕД ВЕСІЛЛЯМ
967. — Уяви собі! — каже друг другові.— Моя наречена повернула мені обручку і виходить заміж за іншого. Цікаво, де той хлопець живе?
— Чому питаєш? Хочеш із ним битися?
— Що ти! Хотів би продати йому цю обручку.
ПРИЧИНА
968. — Чи не здається вам, панночко, що танці, які ми танцюємо удвох, дуже короткі?
— Можливо. А ви знаєте, що диригент цього оркестру — мій наречений?
В ПОШУКАХ НАРЕЧЕНОЇ
969. Один хлопець ніяк не міг одружитися: сподобається йому дівчина, покаже її матері — то очі не такі, то ніс негарний, то губи не сподобаються. І знайшов нарешті хлопець дівчину, що була, як дві краплі води, схожа з його матір'ю: ті ж очі, ніс, губи, навіть вимова. Сподобалась матері. І оженився б хлопець, та на цей раз категорично не погодився батько.
ДИТЯ
970. Заходить бригадир у дім і питає:
— Маріє, чому донька твоя на роботу не виходить?
— Куди їй на роботу? — видивилася мати. — Вона ще дитина.
Бригадир і через рік своєї:
— Маріє, чому донька на роботу не виходить?
— Куди їй на роботу!? — дивується мати.— В неї ж дитина.
ПРАЦЬОВИТИЙ
971. Приїхав син у село до матері. Зайшов до хати, поставив чемодан і відразу:
— Мама, дай порубать!
Мати дивиться на сина, дивується:
— Якраз учора сусід усі дрова порубав, нічого не лишилося. Відпочинь, синку, з дороги!
Тоді син:
— Ви не зрозуміли, мамо. Я просив поїсти.
— О, так би й сказав, синку! А то й не по собі стало: тільки поріг переступив — уже й до роботи. Зараз, синку, зараз!
ТЕЛЕГРАМА
972. Директор до секретарки:
— Будьте ласкаві, пошліть до мене додому телеграму, щоб донька на хвилину залишила телефон, мені треба поговорити з дружиною.
БЕЗВИХІДНЕ СТАНОВИЩЕ
973. — Як сталося, що ти до неї посватався?
— Та як — ми сиділи й говорили, кінець кінцем я вже не знав, про що інше з нею говорити.
ХИТРІСТЬ
974. Гість підходить до будинку і бачить, що син господаря на присадибній ділянці косить.
— І як тобі вдалося примусити його робити? — дивується гість.
— Я сказав, що загубив у траві десять карбованців.
СКРОМНЕ БАЖАННЯ
975. Юнак не знає, що купити своїй дівчині на день іменин. Питає в матері:
— Мамо, коли б тобі завтра сповнилось сімнадцять, що б ти хотіла в подарунок?
— Нічого більше,— відповідає мати.
ЇДЦІ
976. — В мене, знаєте, шість дочок.
— Співчуваю. Важко тепер прогодувати шість їдців.
— Даруйте, не шість, а дванадцать. Вони всі заміжні.
РОЗПОВІДЬ БАТЬКА
977. Батько, учасник війни, розповідає синові про свої ратні подвиги. Син захоплено слухає, нарешті питає:
— Татку, якщо все це робив ти, тоді навіщо були ще й солдати?
ДОМОВИЛИСЬ
978. Четверо приятелів зайшли до кав'ярні, сіли за столик. Один зітхнув, його підтримав другий, далі й третій. А четвертий у відповідь обурився:
— Друзі, не можна думати лише про гроші.
НЕ НАСТІЛЬКИ
979. Син до батька:
— Тату, коли я буду настільки дорослий, що зможу піти, куди схочу, і повернутися додому, коли схочу, не питаючи маминого дозволу?
— Е, сину, я й сам ще не настільки дорослий.
ЦВІТ ДУШІ
980. Один хлопець, сидячи просто під палючим сонцем, писав листа коханій. В кінці дописав: «Даруй мені, цвіте душі моєї, що я писав тобі в самій майці, але повір, така спека, що сил не вистачає».
МОТИВУВАННЯ
981. Дуже боязливий молодий працівник звертається до свого шефа:
— Хочу просити вас відпустити мене на тиждень.
— З якої причини?
— У понеділок женюся, і величезну приємність відчував би, склавши товариство моїй жінці в її шлюбній подорожі.
СТАРШИНА
982. Батько застав свою дочку, яка цілувалася зі старшиною на лавиці в парку, і вичитує їй:
— Я тебе навчу цілуватися з солдатами!
— Уже пізно,— зауважив старшина,— цьому вже я її навчив.
ДРУГЕ МІСЦЕ
983. — Перепрошую, кохана, але завернув я з колегами до бару. Ми вдарили об заклад, хто більше вип'є.
— Ну, й хто взяв друге місце?