Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » право » Множинність злочинів: поняття, види, призначення покарання
Множинність злочинів: поняття, види, призначення покарання - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Множинність злочинів: поняття, види, призначення покарання

Электронная книга - «Множинність злочинів: поняття, види, призначення покарання». Краткое содержание книги:

У монографії на основі приписів чинного кримінального законодавства, вивчення спеціальної літератури і матеріалів судової практики розглядається широке коло теоретичних і практичних питань, пов'язаних із характеристикою кримінально-правового інституту множинності злочинів. Аналізуються види одиничних злочинів як структурних елементів множинності; досліджуються ознаки множинності злочинів та її види; характеризуються правові наслідки множинності злочинів; розглядаються питання її кваліфікації та відмежування від складних одиничних злочинів. Значна увага приділяється в роботі проблемі караності множинності злочинів, яка досліджується шляхом аналізу приписів закону, наукової літератури і матеріалів судової практики з питань призначення покарання за сукупністю злочинів та сукупністю вироків.
В окремому розділі монографії наводяться матеріали судової практики, в яких вирішувалися питання кваліфікації та призначення покарання при множинності злочинів; дасться перелік збірок судової практики, у яких містяться її матеріали з кримінальних справ.
Робота розрахована на суддів, працівників прокуратури, юстиції, органів внутрішніх справ, науковців, викладачів, аспірантів та студентів юридичних навчальних закладів. Корисною вона буде і для всіх тих, хто цікавиться питаннями кримінального права та практикою його застосування.
1 ... 49 50 51 52 53 54 55 56 57 ... 139
Перейти на страницу:

Якщо один вчинений винною особою злочин підпадає під ознаки різних частин однієї статті КК, що передбачають різні кваліфіковані склади цього злочину (наприклад, грабіж, поєднаний з проникненням у житло (ч. 3 ст. 186) і у великих розмірах (ч. 4 ст. 186 КК), то вчинене діяння кваліфікується за тією частиною статті, що передбачає більш суворе покарання (в даному випадку за ч. 4 ст. 186 КК). Кваліфікація за ознакою повторності тут не потрібна, тому що в цьому випадку вчиняється лише один злочин, у якому наявні лише декілька кваліфікуючих ознак. Але в процесуальних документах, наприклад, в обвинувальному вироку, всі ці кваліфікуючі ознаки обов’язково повинні бути зазначені.

Якщо ж особа у різний час вчиняє два злочини, які підпадають під ознаки однієї й тієї самої статті Особливої частини КК, але кожен із них містить кваліфікуючі ознаки, передбачені у різних частинах цієї статті (наприклад, особа вчиняє спочатку грабіж, передбачений ч. 3 ст. 186, а через деякий час — ч. 4 ст. 186 КК), то вчинене має визнаватися і повторністю, і сукупністю (так звана, «повторність-сукупність»)[185]. У такому випадку вчинене належить кваліфікувати за сукупністю злочинів (у наведеному прикладі за ч. 3 ст. 186 і ч. 4 ст. 186 КК). Що ж стосується формули обвинувачення, то у відповідних процесуальних документах мають бути зазначені всі кваліфікуючі ознаки цих злочинів, у тому числі і повторність.

1.4.2. Сукупність злочинів

Відповідно до ч. 1 ст. 33 КК сукупністю злочинів визнається вчинення особою двох або більше злочинів, передбачених різними статтями або різними частинами однієї статті Особливої частини цього Кодексу, за жоден з яких її не було засуджено. При цьому не враховуються злочини, за які особу було звільнено від кримінальної відповідальності за підставами, встановленими законом.

Визначення сукупності злочинів, яке наведене в ч. 1 ст. 33 КК, дозволяє виділити наступні її ознаки:

Кількісна ознака.

Особа (група осіб) вчиняє два або більше самостійних одиничних злочинів. Сукупність злочинів не може утворюватись із правопорушень, а також із суспільно небезпечних діянь, що не передбачені в Особливій частині КК. Характеризуючи цю ознаку, М.С. Таганцев вказував, що «сукупність злочинів існує тоді, коли діяння, в яких обвинувачується підсудний, відокремлені одне від одного і з зовнішньої, і з внутрішньої сторони, — в цьому і полягає межа, що відокремлює сукупність від одиничного злочину»[186].

Якісні ознаки.

1. Кожний зі злочинів у складі сукупності передбачений в Особливій частині КК як самостійний склад злочину. Це можуть бути будь-які поєднання одиничних злочинів: простого з простим (наприклад, крадіжка і зґвалтування); простого з ускладненим або двох ускладнених (наприклад, триваючого і складеного злочинів); закінченого і незакінченого злочинів; а також злочинів, вчинених особою в співучасті або одноособово.

2. Злочини, що утворюють сукупність, як правило, є різнорідними. Але в окремих випадках вони можуть бути однорідними і навіть тотожними.

В теорії кримінального права питання щодо характеру злочинів у складі сукупності тлумачиться неоднозначно. Так, О.М. Яковлев вважає, що відмінність сукупності злочинів від інших видів множинності злочинних діянь полягає саме в тому, що сукупність утворюють не будь-які, а лише різнорідні злочини. Такими злочинами визнаються діяння, що мають різні безпосередні об’єкти, або вчиняються з різними формами вини[187].

Т.Е. Караев і Ю.М. Юшков вказують, що сукупність утворюється різнорідними і однорідними посяганнями[188]. На думку А. С. Нікіфорова і В П. Малкова в сукупність можуть входити не тільки різнорідні, однорідні, а й і юридично тотожні діяння. Зокрема. В.П. Малков пише, що за сукупністю злочинів можуть бути кваліфіковані тотожні діяння, якщо першим діянням є замах на злочин, а другим — закінчений злочин — і навпаки[189].

І.Б. Агаєв наполягає на тому, що однорідні і тотожні злочини не можуть входити до сукупності злочинів, тому що вони є головними ознаками повторності, крім того, — як зазначає цей автор, — кваліфікація злочинів при сукупності заснована на їх різнорідності[190].

На нашу думку, сукупність звичайно утворюється різнорідними злочинами. Однак, вона також може мати місце при вчиненні однорідних злочинів, якщо інші правила кваліфікації таких злочинів не передбачені в законі (визначена в Особливій частини КК, як виняток, повторність однорідних злочинів).

вернуться

185

Докладно про це див. параграф 1.4.2 цієї роботи.

вернуться

186

Див.: Таганцев Н.С. Курс русского уголовного права. Часть общая. — СПб., 1880. — С. 561.

вернуться

187

Див.: Яковлев А.М. Совокупность преступлений по советскому уголовному праву. — С. 131.

вернуться

188

Див.: Караев Т.Э. Повторность преступлений. — М., 1983. — С. 28; Юшков Ю.П. Множественность преступных деяний (вопросы квалификации преступлений и назначения наказания). — Автореф. дис… канд. юрид. наук. — Свердловск, 1974. — С. 12.

вернуться

189

Див.: Никифоров А.С. Вказ. праця. — С. 15; Малков В.П. Повторность преступлений. — Казань, 1970. — С. 116.

вернуться

190

Див.: Агаев И.Б. Проблема повторности в уголовном праве. М., 2004. — С. 76–77.

1 ... 49 50 51 52 53 54 55 56 57 ... 139
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)