Кодекс України про адміністративні правопорушення : Науково-практичний коментар
- Автор: Коллектив авторов
- Год: 2008
- Язык: украинский
- Год: Всеукраїнська асоціація видавців “Правова єдність”
- ISBN: 978-966-8533-71-6
- Жанр: право
Электронная книга - «Кодекс України про адміністративні правопорушення : Науково-практичний коментар». Краткое содержание книги:
9. Згідно з принципом індивідуалізації до адміністративної відповідальності притягається лише той суб’єкт, який вчинив правопорушення, а не його родич чи інша людина. У випадку, коли особа, щодо якої розпочато провадження, померла, провадження підлягає закриттю. Якщо постанова про накладення стягнення була винесена до смерті особи, то виконання постанови припиняється.
Стаття 248. Розгляд справи про адміністративне правопорушення на засадах рівності громадян
Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.
[У статтю 248 внесено зміни згідно із Законом України № 2342-ІІІ від 05.04.2001 p.]
Ця стаття закріплює принцип рівноправності усіх громадян перед законом. Відповідно до ст. 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками. В адміністративній юрисдикції це виявляється у тому, що при провадженні справ про адміністративне правопорушення ніхто не має ніяких привілеїв, ні до кого не можуть бути застосовані обмеження в правах, усі є рівними перед органом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення.
Також ця рівноправність проявляється і стосовно органів, які розглядають справи про адміністративні правопорушення. Так, немає ніяких привілеїв для громадян залежно від того, який орган розглядав справу: чи то був суд, чи адміністративна комісія, чи інший орган, передбачений ст. 213 КпАП. Також уповноважений орган (посадова особа) не може розглядати справи лише, наприклад, віруючих чи жінок, або диференціювати осіб, щодо яких розглядається справа за іншими ознаками.
Стаття 249. Відкритий розгляд справи про адміністративне правопорушення
Справа про адміністративне правопорушення розглядається відкрито, крім випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної таємниці.
[Частину першу статті 249 доповнено згідно із Законом України № 1703-IV від 11.05.2004 p.]
З метою підвищення виховної і запобіжної ролі провадження в справах про адміністративні правопорушення такі справи можуть розглядатися безпосередньо в трудових колективах, за місцем навчання або проживання порушника.
Відкритий розгляд справи означає обов’язок відповідного органу або посадової особи своєчасно повідомити учасникам про місце, час розгляду справ. При розгляді справ про адміністративні правопорушення адміністративними комісіями через громадські організації, органи громадської самодіяльності, шляхом вивішування оголошень повідомляється населення мікрорайонів, трудовий колектив про місце і час розгляду справи. У проханні заінтересованих осіб бути присутніми на розгляді конкретних справ про адміністративні правопорушення органи і посадові особи не мають права відмовляти. Однак виконання цієї вимоги має деякі виключення. Вони стосуються випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної таємниці. Це виключення є організаційно-правовим заходом, спрямованим на запобігання розголошенню секретної інформації.
Державна таємниця (секретна інформація) - вид таємної інформації, що охоплює відомості у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці України та які визнані у порядку, встановленому Законом України «Про державну таємницю» від 21.01.1994 p., державною таємницею і підлягають охороні державою. Конкретні відомості можуть бути віднесені до державної таємниці за ступенями секретності «особливої важливості», «цілком таємно» та «таємно» лише за умови, що вони належать до визначених категорій, і їх розголошення завдаватиме шкоди інтересам національної безпеки України.
Забороняється віднесення до державної таємниці будь-яких відомостей, якщо цим будуть звужуватися зміст і обсяг конституційних прав та свобод людини й громадянина, завдаватиметься шкода здоров’ю та безпеці населення.