Комедії
- Автор: Аристофан
- Год: 1980
- Язык: украинский
- Переводчик: Б. Тен
- Жанр: Античная литература
Электронная книга - «Комедії». Краткое содержание книги:
Комедії
1) Ахарняни. Переклад А.Содомори (1980)
2) Хмари. Переклад Б.Тена (1980)
3) Оси. Переклад В.Свідзинського (1980)
4) Мир. Переклад А.Содомори (1980)
5) Лісітрата. Переклад Б.Тена (1980)
6) Жаби. Переклад Б.Тена (1980)
наші гнізда й стільники.
Ми списи й щити побрали,
в поле вибігли ту ж мить
І, терпкою люттю п'яні,
дружно з ворогом стялись -
Воїн з воїном, пліч-о-пліч,
гнівно губи гризучи.
Стріли хмарами летіли, заступали сонця світ,
Але нам боги сприяли, на ніч ми перемогли:
Перед тим сова недаром облетіла табір наш!
Утікав безладно ворог, ми погналися услід,
В щоки, в брови їх кололи,
били вістрями у зад.
Ще й тепер у царстві персів
ходить поголоска скрізь:
1090 «Що на світі найстрашніше?
Гнів аттицької оси».
АНТОДА
Друга половина хору
Був страшний я, був потужний
і нікого не боявся.
В морі бив недругів,
Випливаючи далеко на військових кораблях.
Не старались ми тоді [217]
Красномовно говорити. Не любили
Хитросплетених обмов.
Веслярів міцних і вправних
шанували ми. Тому-то
Стільки міст забрали в персів,
І держав, і дань здобули,
1100 щo тепер так легковажно
Розкрадають юнаки.
АНТЕПIРРЕМА
Провідця другої половини
хору
Нас оглянувши уважно, ви побачите в ту ж мить,
Що життям і всім звичаєм ми скидаємось на ос.
Ні одна жива істота, як роззлостити її,
Не поводиться так люто,
так запальчасто, як ми.
Та й у навичках усяких теж нагадуємо ос.
Ми збираємось роями і, як оси, летимо
Хто туди, де одинадцять, хто до архонта, одні
В Одеоні засідають, інші десь коло стіни
1110 Збились купою тісною і, пригнувшись до землі,
Ледве видно ворушаться, мов черва у стільнику.
Та всілякої поживи завжди досить є у нас;
Без розбору всіх кусаєм, добуваючи на хліб.
Отже, є між нами й трутні;
від природи гострих жал
їм не дано, ці нероби ждуть поживності від нас
І живуть собі безжурно нашим потом і трудом.
А для нас це найприкріше, коли хто, страхополох,
Зажирає нашу плату, хоч в війні за рідний край
Ні меча не брав, ні броні, не натерши мозолів.
1120 Словом, от що я пораджу, громадяни: відтепер
Трьох оболів не давати тим, у кого жал нема.
ЕПІСОДІЙ ДРУГИЙ
Філоклеон і Бделіклеон виходять з дому.
У Бделіклеона в руках дорогий плащ і нові черевики.
Філоклеон
Кожуха не покину, поки житиму.
Це ж він було в походах рятував мене,
Коли Борей могутній нападав на нас. [218]
Бделіклеон
Як видно, сам не хочеш ти добра собі.
Філоклеон
Добра мені не буде від плаща твого.
Уже ж бо раз, об'ївшись рибок смажених,
Я вовняреві три оболи викинув.
Бделіклеон
Та ти зроби хоч спробу, ти ж віддав себе
1130 Мені в опіку, обіцяв коритися.
Філоклеон
Чого ж ти вимагаєш?
Бделіклеон
Скинь веретище
І в цей тонкий, м'якенький плащ укутайся.
Філоклеон
Ну, от! Заводься дітьми і виховуй їх!
Та він мене вдушити нині думає!
Бделіклеон
Бери, вдягайся, перестань дурне плести!
Філоклеон
Це що за лихо, ради всіх богів, скажи?
Бделіклеон
Хто називає «перський плащ», хто «кавнака».
Філоклеон
Я шкірою назвав би фіетідською!
Бделіклеон
Немає дива! Не бував у Сардах ти,
1140 Тому и не знаєш, а так знав би.
Філоклеон
Де вже там!
Не знаю, Зевсом свідчусь! Хоч, по-моєму,
Це дуже схоже на убрання Моріха. [219]
Бделіклеон
Е, говори! Ці речі в Екбатанах тчуть.
Філоклеон
Що? В Екбатанах роблять сукна з потруху?
Бделіклеон
От вигадав! Дивак ти! Таж у варварів
Не мало грошей тратять на ті вироби,
І плащ мій вовни на талант, не менше, з'їв.
Філоклеон
То краще «вовно'щом» назовім його,
Не кавнакою.
Бделіклеон
Не балакай зайвого,
1150 Огій тихо: надягаю!
(Накидає плащ).
Філоклеон
(зриваючи з себе плащ)
Ой, біда моя!
Проклятий! Жаром так і обілляв мене.
Бделіклеон
Не вдягнеш?
Філоклеон
Ні, нізащо. Як на те пішло,
То краще просто піччю обгорніть мене!
Бделіклеон
Давай тоді я сам вже одягну тебе!
Філоклеон
Так приготуй виделку!
Бделіклеон
А навіщо ж то?
Філоклеон
Щоб, доки я не розварюся, витягти! [220]
Бделіклеон
Тепер свої погані шкарбани скидай,
Лаконські черевики підв'яжи собі!
Філоклеон
Щоб устромив я ногу на біду собі
1160 у те, що позшивали наші недруги?
Бделіклеон
Не гайся, любий! Назувай і сміливо
Ступи в лаконську землю.