Пригоди Синдбада мореплавця
- Автор: Лесьмян Болеслав
- Год: 2007
- Язык: украинский
- Год: Кальварія
- ISBN: 978-066-603-227-5
- Переводчик: Віктор Дмитрук
- Жанр: Детские и приключения
Электронная книга - «Пригоди Синдбада мореплавця». Краткое содержание книги:
Варта співчуття картина постала перед нашими заплаканими очима! Цар і рицарі зазнали такого болісного падіння, що не було навіть мови про те, аби своїми силами повернутися додому! Переляк жіночої частини населення був тим більший, що від створення світу ніхто в державі царя Павича з коня не впав. Це вперше пережили тут таку катастрофу і вперше пересвідчились у можливості такого падіння!
Жіноча частина населення зайнялася перенесенням поранених і пошкоджених до рідних домівок. Після чого в місті протягом більш як трьох місяців тривала понура й безлюдна тиша. Бо ж уся чоловіча частина населення під неустанним доглядом жінок лежала в ліжках і терпляче чекала, аж загояться рани. Нарешті, коли вже усі рани загоїлись і зарубцювались, почали складати мені візити вдячності, бо так наказували звичаї і ввічливість. Першим відвідав мене цар Павич і зі сльозами на очах дякував мені за мій винахід. Він весь був вкритий синцями, шрамами й ґулями.
— Це гарний і цікавий винахід, — говорив він, тихенько плачучи, — але має один недолік, а саме те, що він незручний.
Говорячи це, він вручив мені у власні руки сідло, яке приніс під пахвою. На другий день складала візити уся чоловіча частина населення, тиснучи мені мовчки руку і повертаючи сідла, якими я їх обдарував. Незабаром моє житло знову до країв заповнилося сідлами.
Довший час я не виходив з дому на вулицю, бо соромився з’явитися перед очима тих, хто так через мене настраждався.
Однак після довгих роздумів написав я царю листа такого змісту:
«Милостивий Пане!
Мені незмірно болить те, що я став мимовільною причиною таких надмірних невдач і нещасть. Але найбільшим болем була би для мене втрата прихильності Вашої Царської Величності. Бо незважаючи на те, що, згідно з одвічним звичаєм своєї країни, Ваша Царська Величність зволила скласти мені візит вдячності, однак повернення сідла наказує мені думати, що Ваша Царська Величність не задоволена мною так, як я Вашою Царською Величністю. Мої здогадки підтверджує і та обставина, що в очах Вашої Царської Величності я бачив досить гіркі сльози, а на чолі — синці й шрами. Тому я був би незмірно вдячний, якби Ваша Царська Величність на доказ незмінної симпатії до моєї особи дозволила мені одружитися з однією зі своїх підданих, врода яких віддавна привертає мою увагу, але надто велика кількість яких ще не дозволила мені зробити окремого і остаточного вибору. Дозвіл Вашої Царської Величності на таке одруження буде доказом, що Ваша Царська Величність не криє у своєму серці жодної образи на мене за нещасливу катастрофу, що сталася на квітучій підстілці відомої долини.